Що таке корінь слова, як правило визначити корінь у слові, який корінь називають головним, що означає однокореневі слова, приклади коренів у словах

Відомо, що корінь буває в рослин, у зубів, але що таке корінь слова в мові? Розібратися в цьому можна на прикладі з природи.

Учням другого класу можна для початку поставити питання: навіщо потрібен корінь квітці? Це основа, підтримка, стрижень, без чого він не може жити. Так і в мові, в словах є основа, яка і складає їх зміст.

Що таке корінь в українській мові

Повертаючись до теми, можна вивести визначення: корінь – це важлива частина слова, яка об’єднує споріднені слова, їх єдиний знаменник, що містить у собі головне значення. Якщо у слів один корінь – вони однокореневі.

Слід знати, що зустрічаються коріння, які пишуться ідентично, але мають різне значення. Для того щоб виділити розглядається морфему, над словом від першої до останньої літери кореня потрібно провести дугу.

Як визначити корінь в слові

Як розпізнати спорідненість слів і визначити, що в них єдина основа? Потрібно вибрати слово і знайти йому якомога більше «родичів».

При цьому головне правило – загальний корінь повинен показувати один і той же сенс слів. Тобто, буде можливо пояснити ці слова за допомогою кореня. Наприклад: медовий, медовик, медовуха, мед.

У слові не обов’язково буває один, можливі два кореня. Такі слова називаються «складними» і їх не важко впізнати серед інших (водоспад, морозостійкий). Корені можуть взаємодіяти не тільки разом з іншими частинами слова, але і відокремлено.

Наприклад: корінь -пвп в словах напуття, шляхопровід представлений спільно з приставками, суфіксами, закінченнями, а слово шлях вже є самостійним.

Приклади знаходження кореня у словах

В якості прикладу проведемо кілька морфемных розборів. Щоб визначити, який у слові корінь, підбираємо до нього споріднені слова.

Після цього потрібна нам морфема напевно стане очевидною:

Поле – поле, польовий, полюшко, полівка, Чистополь. Корінь -поль, закінчення -е.

Більше – більшість, великий, більшовик, більшенький. Корінь —більш, суфікс -е.

Зелень – зелений, зеленця, зеленщик, зеленка, зелено, позеленіти. Корінь -зелень, нульове закінчення.

Навколо – коло, круг, округу, оточення, кругляш, кругової. Корінь —коло, приставка.

Писати – писав, писали, написав, пишуть, пишемо. Корінь -піс, суфікс, закінчення-ть.

Вода – водойма, водоспад, водорості, водянка, водяний, водний, водоплавний, водоносний. Корінь -вод, закінчення -а.

Короткий – коротко, вбивати, вкоротити, короткошерстий, накоротке. Корінь -коротк, закінчення -ий.

Привільно – вільно, привілля, привольный, воля. Приставка -при, корінь -воль, суфікси -н -о.

Своїх – свій, свій, своїм, свійський, свавільний. Тут слово складається з двох коренів -і сво –їх, є нульові суфікс і закінчення.

Важкий – важко, важкоатлет, важко, тяганина, тяжкість. Корінь —тяж, суфікс —їв, закінчення –ий.

Щоб не заплутатися у даній темі розглянемо ще один важливий момент: у коренях допустимі чергування звуків. Наприклад, голосні: блискучий — блискучий. Голосні можуть бути швидкими: льон — льону. Приголосні: молодий — молодий.

Висновок

Для чого в російській мові виконує корінь? Ми бачимо, що він багато значить для слова — допомагає зрозуміти його походження, значення — з точки зору лексики, перевірити правильність написання.

У пошуках кореня ми розуміємо, що слово виникло не саме по собі, а в нього ніби є сім’я, ціла армія родичів. Вивчення цієї теми допоможе краще усвідомити те, як утворюються слова і розширити словниковий запас.