Акцентуація характеру

Акцентуація характеру — знаходиться в межах клінічної норми особливість характеру, при якій окремі його риси надмірно посилені, внаслідок чого виявляється виборча уразливість у відношенні одних психогенних впливів при збереженні стійкості до інших.

Може визначення поняття акцентуації здасться вам трохи складним, але насправді воно досить просте.

Саме слово «акцентуація» (від лат. accentus — наголос) позначає виражений акцент на чомусь.

Інакше кажучи, ця особливість полягає в тому, що деякі риси характеру надзвичайно розвинені, що викликає ущербність інших, менш розвинених рис.

Цікаві факти

Напевно, всі бачили, як маленькі діти, побачивши незнайомих людей, одним розташовуються і починають посміхатися, а при вигляді інших хмуряться і тікають.

Це пов’язано з тим, що риси обличчя дуже тісно пов’язані з рисами нашого характеру. Діти ж інтуїтивно це відчувають, «скануючи» обличчя незнайомця.

Та й дорослі на глибоко підсвідомому рівні може «відчувати» хороший чи поганий перед ними осіб. Це теж відбувається тому, що наш мозок вміє «зчитувати» інформацію з характерних особливостей особи людини.

Важливо розуміти, що від характеру людини багато в чому залежить те, як складеться його життя, чи досягне вона успіху.

Англійський письменник XIX століття Вільям Теккерей писав:

«Посійте вчинок – і ви пожнете звичку, посійте звичку – і ви пожнете характер, посійте характер – і ви пожнете долю».