Від феодалізму до капіталізму

Перехід від феодалізму до капіталізму розтягнувся на багато десятиліть, але початок кризи феодалізму виразно проявилося саме на початку 16 століття. Феодально-монархічний лад з його становими привілеями, повною зневагою до людської особистості перешкоджав розвитку суспільства.

Капіталізм – це прогрес порівняно з феодалізмом. Капіталізм – лад, заснований на приватної (особистої) власності і використанні найманої праці.

Головними постатями суспільства все виразніше ставали капіталіст (буржуа-підприємець) і найманий робітник (вільна людина, яка продає свою силу).

Вони своєю працею забезпечили економічний підйом і в промисловому, і в сільськогосподарському виробництві. Вони не дозволили суспільству опинитися в глухий кут застою, куди його вів феодалізм.

Подібний процес одночасно відбувався і в аграрному (сільськогосподарський) виробництві. Буржуазним ставав той шар дворянства, який почав орієнтувати свої господарства на ринок.

Буржуазними ставали і заможні селяни-фермери, перетворювалися у товаровиробників (сільгосппродукти для продажу на ринку).

Почався процес формування буржуазної інтелігенції (лат. iritelligens – розуміючий, розумний). Вчені, юристи, майстра нового мистецтва, літератори, вчителі, лікарі та ін були особливо небезпечні для феодалізму.

Від них почали поширюватися ідеї гуманізму. Вони все голосніше у своїй діяльності почали говорити про право людини жити і працювати в гідних умовах.

Що таке буржуазія

Термін «буржуазія» французького походження: так у середні віки називали жителів міста (бурга). З плином часу слово «буржуазія» стали позначати не просто жителів міст (бюргерів), а тих людей, котрі, накопичивши гроші і найнявши робітників, почали організовувати виробництво будь-яких товарів (речі для продажу).

Тому в історії капіталізму його ранню стадію названо періодом «первісного нагромадження», а створене на його основі виробництво стало називатися «товарним», що працюють на ринок (ринкова економіка).

Капіталізм порівняно з феодалізмом – це, перш за все, набагато більш високий рівень виробництва. Це було досягнуто на основі нової організації процесу виготовлення товарів.

Накопичивши гроші і використавши їх для отримання прибутку, буржуа-підприємець ставав капіталістом. Гроші стають капіталом лише тоді, коли вони приносять дохід; гроші, заховані «під матрац», – це не капітал.

Нова форма організації виробництва знайшла своє вираження в мануфактурі. Річ (товар) тут створюється поки ще ручним працею робітників. Але процес виробництва вже розділений на окремі операції (поділ праці).

Один робітник виконує якусь одну роботу (ріже на шматки певного розміру листи заліза). Інший робітник у цей же час надає їм певну форму, третій одночасно робить заготовки з дерева, а четвертий їх обробляє. Все це надходить до п’ятого робочого, який прикріплює залізну деталь до дерев’яної, і виходить, наприклад, лопата.

Кожен робітник виконував лише одну операцію, а в цілому це дозволило різко підвищити продуктивність праці (кількість продукції, створеної за одиницю часу, наприклад, за 1 годину). На ринок почало надходити набагато більше товарів, і почав діяти закон конкуренції.