В кінці 15 – початку 16 століть життя Західної Європи була відзначена настільки відчутними змінами – зростанням виробництва, торгівлі, розквітом культури і пізнання навколишнього людину світу, що деякі історики того часу почали говорити про початок Нової епохи всесвітньої історії.
Осмислюючи новизну життя і досліджуючи причини цього явища, вони незабаром почали ділити історію на давню, середню і нову. Ця періодизація лежить в основі всесвітньої історії.
Давайте подивимося на початок розвитку капіталізму і його особливості.
Століття капіталізму
Нова історія – це історія зародження, розвитку і успіхів нового типу виробництва і суспільних відносин – капіталізму (лат. capitalis — головний), що прийшов на зміну феодалізму з його насильством та примусом.
В 16-18 століттях відбувалося швидке зростання нових форм виробництва і торгівлі. Все вказувало на те, що всередині феодалізму швидко розвиваються елементи капіталістичних відносин, а сам феодалізм все більше стає перешкодою економічному і соціальному розвитку суспільства.
Від феодалізму до капіталізму
Перехід від феодалізму до капіталізму розтягнувся на багато десятиліть, але початок кризи феодалізму виразно проявилося саме на початку 16 століття. Феодально-монархічний лад з його становими привілеями, повною зневагою до людської особистості перешкоджав розвитку суспільства.
Капіталізм – це прогрес порівняно з феодалізмом. Капіталізм – лад, заснований на приватної (особистої) власності і використанні найманої праці.
Головними постатями суспільства все виразніше ставали капіталіст (буржуа-підприємець) і найманий робітник (вільна людина, яка продає свою силу).
Вони своєю працею забезпечили економічний підйом і в промисловому, і в сільськогосподарському виробництві. Вони не дозволили суспільству опинитися в глухий кут застою, куди його вів феодалізм.
Подібний процес одночасно відбувався і в аграрному (сільськогосподарський) виробництві. Буржуазним ставав той шар дворянства, який почав орієнтувати свої господарства на ринок.
Буржуазними ставали і заможні селяни-фермери, перетворювалися у товаровиробників (сільгосппродукти для продажу на ринку).
Почався процес формування буржуазної інтелігенції (лат. iritelligens – розуміючий, розумний). Вчені, юристи, майстра нового мистецтва, літератори, вчителі, лікарі та ін були особливо небезпечні для феодалізму.
Від них почали поширюватися ідеї гуманізму. Вони все голосніше у своїй діяльності почали говорити про право людини жити і працювати в гідних умовах.
Що таке буржуазія
Термін «буржуазія» французького походження: так у середні віки називали жителів міста (бурга). З плином часу слово «буржуазія» стали позначати не просто жителів міст (бюргерів), а тих людей, котрі, накопичивши гроші і найнявши робітників, почали організовувати виробництво будь-яких товарів (речі для продажу).
Тому в історії капіталізму його ранню стадію названо періодом «первісного нагромадження», а створене на його основі виробництво стало називатися «товарним», що працюють на ринок (ринкова економіка).
Капіталізм порівняно з феодалізмом – це, перш за все, набагато більш високий рівень виробництва. Це було досягнуто на основі нової організації процесу виготовлення товарів.
Накопичивши гроші і використавши їх для отримання прибутку, буржуа-підприємець ставав капіталістом. Гроші стають капіталом лише тоді, коли вони приносять дохід; гроші, заховані «під матрац», – це не капітал.
Нова форма організації виробництва знайшла своє вираження в мануфактурі. Річ (товар) тут створюється поки ще ручним працею робітників. Але процес виробництва вже розділений на окремі операції (поділ праці).
Один робітник виконує якусь одну роботу (ріже на шматки певного розміру листи заліза). Інший робітник у цей же час надає їм певну форму, третій одночасно робить заготовки з дерева, а четвертий їх обробляє. Все це надходить до п’ятого робочого, який прикріплює залізну деталь до дерев’яної, і виходить, наприклад, лопата.
Кожен робітник виконував лише одну операцію, а в цілому це дозволило різко підвищити продуктивність праці (кількість продукції, створеної за одиницю часу, наприклад, за 1 годину). На ринок почало надходити набагато більше товарів, і почав діяти закон конкуренції.
Умови розвитку капіталізму
Для того щоб мати успіх у боротьбі зі своїми конкурентами, капіталіст-мануфактурист життєво зацікавлений у зниженні вартості (необхідне для виробництва товару робочий час, виражене в грошах) продукції і підвищення її якості.
Це дає збільшення прибутку. Тому власник виробництва прагне підвищити технічний рівень устаткування, його економічність, застосувати новітні машини.
Ті підприємства, на яких все це успішно здійснювалося, процвітали, а прибутки їх власників росли. Господарі ж малоефективних підприємств розорялися. Відбувався «природний відбір» серед підприємців-капіталістів.
Індустріальна цивілізація
Розвиток капіталізму сприяло технічному прогресу, зростанню науки, що тягло за собою різке прискорення розвитку індустрії.
Це було головною ознакою перших кроків нової цивілізації, яку згодом історики назвали «індустріальної» – індустріальна цивілізація. Вона йшла на зміну аграрно-ремісничої цивілізації середньовіччя.
Почався процес розпаду феодалізму супроводжувався розоренням маси дрібних виробників – селян і ремісників. З них і почала формуватися армія найманих робітників.
Пройшовши дуже складний і не менш важкий шлях, цей новий соціальний шар поступово влився в капіталістичному організовані галузі промисловості і сільського господарства.
А на початку нового часу багато разорявшиеся дрібні власники ставали робітниками розсіяної (роздача роботи по домівках) або централізованої (робота під одним дахом) мануфактур.
У 16-18 ст. відбулися важливі зміни в торгівлі та у сфері фінансової справи. У найрозвиненіших країнах Європи (Англія, Нідерланди та ін) торгівля сприяла розкладу феодальних відносин.
Вона ставала джерелом «первісного накопичення», тобто джерелом збагачення нового шару суспільства – буржуазії. Купець (торговець) нерідко перетворювався в капіталіста-підприємця, основывающего мануфактуру.
Карикатура «Капіталізм»
Головним явищем внутрішньоєвропейської торгівлі був початок формування і розвитку єдиних національних ринків, насамперед в Англії та Франції. Цьому сприяла політика меркантилізму (італ. mercante — торгувати) – створення державою сприятливих умов для своєї торгівлі.
В результаті Великих географічних відкриттів з’явилися нові напрямки зовнішньої торгівлі: в Америку, Африку, Азію.
В Європу хлинув потік дешевих товарів: золото і срібло, кава і чай, рис, бавовна, тютюн тощо Торгівля стала набувати світові масштаби. Великими торговими центрами стали Лісабон (Португалія), Севілья (Іспанія), Антверпена (Нідерланди), Лондон (Англія).
Все разом це дало потужний поштовх для розвитку капіталізму в усьому світі і, перш за все, в Європі.
Виникнення бірж
З’явилися нові форми організації торгівлі. Виникли біржі (лат. bursa — гаманець). На фондовій біржі здійснювалися операції з купівлі-продажу цінних паперів. На товарній біржі торговельні угоди укладалися за зразками товарів.
З’являлося все більше число купецьких організацій – торговельних компаній для торгівлі з різними районами світу.
Початок нового часу і розвитку капіталізму було відзначено появою перших банків. Це були спеціальні фінансові організації, які здійснювали посередництво в платежах і кредиті. Перші банки з’явилися в 15 столітті спочатку в Італії, а потім у Німеччині.
Розвиток капіталізму – це неминуча фаза розвитку сучасної цивілізації. Однак плоди капіталізму не завжди так гарні, як це звучить в теорії.
Для повного розуміння рекомендуємо прочитати коротку і досить дотепну замітку про те, чим відрізняються капіталізм і соціалізм.
Якщо вам сподобалася стаття про розвиток капіталізму – поділитеся нею в соціальних мережах. Якщо ж вам взагалі подобаються цікаві факти і розвиток особистості – підписуйтесь на сайт . З нами завжди цікаво!