Літаки Вальда

Угорському математику Абрахаму Вальду, який працював у нью-йоркській лабораторії, доручили знайти рішення важливої задачі.

Справа в тому, що не всі американські бомбардувальники поверталися на базу. А на тих, що поверталися, залишалося безліч пробоїн від ворожого вогню.

Розподілені вони були нерівномірно: найбільше на фюзеляжі та інших частинах, менше в паливній системі і набагато менше – в двигуні.

Виникло питання: чи означає це, що в пробитих місцях потрібно зробити більше броні?

Спробуйте і ви самі подумати, чи варто посилити броню в обстріляних місцях, щоб збільшити безпеку винищувачів?

Пробоїни повернулися на літаках показують місця, в яких вони можуть отримати пошкодження і вижити. Отримали ушкодження в інших місцях не змогли повернутися на базу.

Якщо ваша відповідь «так», тоді ви допустили класичну помилку вижив. І зараз ви зрозумієте чому.

Сам математик Вальд відповів на це питання негативно. Він аргументував це тим, що літак, який отримав пробоїни в зазначених місцях, ще може повернутися на базу. Літак же, яким потрапили в двигун або бензобак, виходить з ладу і не повертається.

З цього Абрахам зробив висновок, що треба зміцнювати як раз ті місця, які повернулися літаків найбільш «чисті», тобто не постраждалі від ворожого вогню.

Таким чином, якщо робити висновки лише на основі даних з «вижив», або повернулися літакам, тобто з частковою вибіркою, що не представляє ситуацію в цілому, то ми прийдемо до неправильних результатів. Це і є систематична помилка вижив.

Аналіз же всієї картини цілком показує часом прямо протилежні результати.

Основна складність полягає в тому, що ми не завжди знаємо, в яких випадках у нас повні дані, а в яких ні. Тобто помилка вижив може впливати на наші рішення навіть тоді, коли ми про це не здогадуємося.