Висновок

За даними Левада-Центру, К. І. Брежнєв у 2017 році і раніше був найулюбленішим топ-керівником Росії і СРСР 20-го століття (47 % оцінили його позитивно і лише 9 % – негативно). Роки правління «2-го Ілліча» відрізняються великою соціальною захищеністю. Але багато дослідників пояснюють стабільність того періоду зростанням цін на нафту, сгладившим уповільнення зростання економіки. Оскільки нафта не єдиний вид палива і ціни на неї коливаються, то наслідком уповільнення розвитку народного господарства неминуче стали б кризи.

Економічні реформи «брежнєвської епохи» відповідали правилам західного менеджменту, але не були здійснені. Замість цього країна села на «нафтову голку», а у всі поверхи піраміди КПРС, стала єдиним органом влади, стали проникати кумівство, протекціонізм, пияцтво, інтриги, корупція і інші пороки суспільства. Це й зумовило те, що Радянський Союз не уникнув долі понад 200 великих імперій, які пізнали щастя розквіту і гіркоту розпаду.