Олексій Толстой – біографія, особисте життя, фото

Література

Першою поетичною збіркою у творчій біографії Олексія Толстого стала «Лірика», опублікована в 1907 р. Літературні критики помітили у віршах молодого поета вплив Миколи Некрасова і Семена Надсона. Пізніше автор «Лірики» соромився свого збірника і не любив говорити про нього.

У тому ж році Олексій Толстой покинув навчання в інституті заради письменницької діяльності. У 1908 р. був опублікований перший в біографії Толстого розповідь «Стара вежа», написаний під враженням від поїздки на Урал. Проживши там близько 2-х місяців, він дізнався від місцевого населення багато цікавих легенд, билин і тому подібних речей.

У період біографії 1910-1911 рр. Олексій Толстой написав 7 повістей і оповідань, серед яких були «Архип», «Сватання» та «Мишука Налымов» із збірки «Заволжя».

Цікавий факт, що Максим Горький залишив про «Заволжя» дуже хороші відгуки, в той час як сам письменник негативно відгукнувся про збірку.

З-під пера Олексій Толстого вийшло понад півсотні цікавих казок, багато з яких були екранізовані пізніше. Велика частина з них була написана в молодості літератора. Також Толстой написав безліч оповідань (які давалися йому напрочуд легко) і склав десятки п’єс, які з успіхом ставилися в Малому театрі.

У 1911 р. в світ вийшов перший у біографії Олексія Толстого роман «Диваки». У наступному році він написав другий роман «Кульгавий пан». Незабаром розмірене життя літератора порушила Першої світова війна (1914-1918).

В цей час Олексій Толстой працював військовим журналістом. Він писав статті для видання «Русские ведомости», а також опублікував оповідання «Любов», «Прекрасна дама» і «Звичайна людина».

Олексій Толстой в молодості

Жовтневу революцію 1917 р. Товстої прийняв без всякого ентузіазму. Вже в наступному році він переїхав жити до Одеси, рятуючись від більшовиків. Цікавий факт, що саме в цьому місті він створив свою знамениту повість «Граф Каліостро».

Незабаром Олексій Миколайович разом з родиною емігрував спочатку до Константинополя, а потім до столиці Франції, де почав працювати над своєю відомою трилогією «Ходіння по муках».

У 1921 р. родина Толстих знову змінив місце проживання. На цей раз вони перебралися в Берлін. Однак все це час літератор ностальгував за рідними місцями, в зв’язку з чим вже в 1923 р. він вирішив повернутися в Росію.

Дивіться також:  Біографія Василя Шукшина

Повернення Олексія Толстого викликало бурхливу реакцію в суспільстві. Багато хто називав його зрадником і радили «графу» виїхати назад. Тим не менш, більшовики прихильно поставилися до його повернення.

Незабаром у Толстого з’явилися особисті стосунки з Йосипом Сталіним, що позитивно позначилося на його майбутньої біографії. Письменника часто запрошували на різні світські заходи, де збиралися провідні партійні та культурні діячі.

Пізніше Олексій Толстой став членом Академії Наук і був обраний депутатом Верховної Ради СРСР. Крім цього йому подарували дачу в Барвисі і надали ключі від машини. Йому створили всі умови, щоб він відчував себе комфортно і ні в чому не потребував.

У 1936 р. з-під пера Толстого вийшла казка «Золотий ключик, або Пригоди Буратіно». Вона відразу ж здобула величезну популярність у всьому Радянському Союзі. Після цього він опублікував свої знамениті твори «Хліб» і «Петро Перший».

Цікавий факт, що останній роман викликав захоплення навіть у Івана Буніна, який скептично ставився до творчості «графа».

У біографії Олексія Толстого є твори, які йому приписувалися, і від яких він категорично відхрестився. До їх числа відноситься відверта розповідь «Баня», названий першим еротичним твором дореволюційній Росії.

Однак до цієї інформації слід ставитися обережно. Ряд літературознавців припускають, що «Баню» міг написати Лев Толстой чи Микола Лєсков.

Варто відзначити, що багато колег по цеху недолюблювали Олексія Толстого за те, що він ніколи не йшов врозріз з ідеями партії. За роки своєї творчої біографії він нерідко вихваляв Сталіна та інших партійних діячів.

Олексій Толстой і Михайло Шолохов

Незважаючи на це його праці ще за життя стали класикою радянської літератури. Найбільшу популярність отримали такі твори:

  • «Пригоди Невзорова, або Ибикус»;
  • «Аеліта»;
  • «Гіперболоїд інженера Гаріна»;
  • «Ходіння по муках»;
  • «Петро Перший».