Походи Суворова

У 1796 р. померла Катерина Велика, і на престолі опинився Павло I – фанатичний прихильник прусської військової системи Фрідріха Великого, відповідно до якої він став реформувати російську армію.

Природно, це не могло подобатися російському полководцю, довела на ділі, що його військова система набагато ефективніше.

Стисло кажучи, відносини між новим імператором і Суворовим не склалися. 6 лютого 1797 р. Суворов був звільнений у відставку без права носіння мундира і в кінці березня прибув у свій родовий маєток.

Однак, коли в Європі почала загострюватися політична і військова обстановка, про непереможного Олександра Суворова знову згадали. Австрійське і британське керівництво звернулося до російського імператора з проханням, щоб той призначив Суворова командувати союзними військами.

6 лютого 1799 р. Суворов отримав від імператора лист:

«Граф Олександр Васильович! Тепер нам не час розраховуватися. Винуватого Бог простить. Римський імператор вимагає вас в начальники своєї армії і вручає вам долю Австрії та Італії…»