10. Люби революцію

У повісті “Люби революцію” описуються події літа 1941 – весна 1942 року. За словами автора, твір замислювалося як прозовий продовження “Дороженьки”.

Спочатку повість була названа “Історія одного дивізіону”. Глави 1 – 5 написані в 1948 на шарашці Марфіно. Через 10 років в Рязані ці епізоди були відредаговані – до них були приєднані уривки для глав 6 та 7.

На жаль, продовження ця робота не отримала.

9. Абрикосове варення

Розповідь “Абрикосове варення” був написаний в 1994 році.

Перша частина твору являє собою лист до відомому радянському письменнику, яку написав син розкуркулених батьків.

У своєму посланні він докладно розповідає про ті жахливі випробування, що випали на долю його родини. На закінчення він просить літератора вислати йому продуктову посилку.

У наступній частині розповіді розмова того самого письменника з приятелем професором кінознавства. Він захоплюється “первозданним мовою” автора листа і обговорює плани написання сценарію. Однак допомагати людині, яка звернулася до нього за допомогою він не збирається.

Символом благополуччя в цьому оповіданні виступає абрикосове варення. До революції абрикосове дерево прикрашало селянський двір. Під час розкуркулення дерево спиляли.

Тепер це саме абрикосове варення є частиною чайного застілля в будинку вдало вбудувалося в нові реалії письменника.