Коли люди кочували з місця на місце, щоб не померти з голоду, полювали або займалися збиральництвом. Як тільки почали створюватися перші осілі поселення, з’явився поділ праці. Один і той ж людина не встигав займатися вирощуванням урожаю, ліпленням горщиків і створенням металевих інструментів. З’явився товарний обмін і поділ праці. Коли виникли перші держави, професій стало ще більше. Знадобилися війни, які б захищали правителів, керуючі, займаються господарством та ін.
Коли почалася індустріалізація, професій стало ще більше, оскільки потрібно було розробляти та обслуговувати машини, знадобилося здобувати нові ресурси, що призвело до появи шахтарів, геологів, нафтовиків і т. д. Час йде, з кожним роком з’являється щось нове, але й найдавніші професії в світі не забуті, а деякі з них не втратили своєї актуальності.
10. Винороб
Виноробство стало розвиватися близько 6 тис. років тому до н. е. на Близькому Сході. Найдавніші залишки культурного винограду виявили в Грузії і Туреччини. А на території Ірану при розкопках були знайдені глечики, місткістю 9 л. На дні виявили жовтуватий осад. Аналізи показали, що в них колись зберігалося вино. Ці глечики були вбудовані в земляна підлога будинку, який був побудований близько 5400 – 5000 р. до н. е. Саме ця знахідка вважається однією з найдавніших.
Щоб якось зберегти швидкопсувні сорти винограду, з нього вино виготовлялося. Виноробством стали займатися і в сусідніх регіонів, у тому числі і в Греції, де цей напій виготовляли в 5 000 р. до н. е .. Пізніше саме греки виробляли багато вина, щоб включати його в релігійні ритуали, використовувати в медичних цілях, пригощати гостей. Грек були впевнені, що народи, які не вживають вино, були варварами. Цей напій став частиною їхнього життя, його пили теплим і охолодженим, з прянощами і розбавивши водою.
9. Гончар
Перші глиняні вироби виникли дуже давно, як тільки люди познайомилися з таким поширеним матеріалом, як глина. Вважається, що перша посуд з неї з’явилася тоді, коли люди перейшли до осілого способу життя. Вироби, які виготовляються з глини і обпалюються, називають керамічними. Перші зразки кераміки з’явилися в епоху верхнього палеоліту. Так, у 1993 році в КНР знайшли горщики в печері Сяньжэньдон, які зліпили 20 тис. років тому. В них варили черепашки і равликів, кип’ятили кістки тварин. Під час неоліту кераміка використовувалася практично у всіх культур. У 3 тис. до н.е. був винайдений гончарний круг, який спростив роботу майстра.
8. Коваль
З давніх часів люди вчилися обробляти різні метали. Першою стала мідь, т. до. вона легко плавилася. Перші мідні трубочки, намистини з’явилися у 7 тис. до н. е. В той час кузнєцов ще не було, т. к. вироби з міді частіше відливали. В 1200 році до н.е. настав Залізний вік, люди навчилися отримувати з руди залізо. Ковалі купували у плавильників метал, який заливали в форму, штампували, кували, гнули і т. д. Ковальське ремесло було одним з самих древніх.
Навчитися йому було не так просто, всі його маніпуляції здавалися загадковими, та й жили вони окремо від інших, т. к. була висока ймовірність появи займання, вони працювали з вогнем. Тому їх вважали чаклунами, пов’язаними з нечистою силою. Коваль виділявся із загальної маси народу і зазвичай був поважною і забезпеченою людиною.
7. Косметолог
Історія косметології налічує понад 20 тисячоліть. Ще в 4500 р. до н. е. в Стародавньому Єгипті працювали перші професіонали. Вони виготовляли косметичні засоби, рецепти яких трималися в найсуворішому секреті. Їх знали тільки жерці. Перша згадка про косметику було в папірусі Еберса, його знайшли при розкопках єгипетської гробниці. Він досить довгий, 20 м, і весь списаний рецептами давніх косметичних засобів. В той час використовувалися такі компоненти, як сік фруктів і рослин, слонова кістка палена, деревне вугілля та ін
Цими косметичними засобами користувалися не тільки жінки, але і чоловіки. Але саме слово «косметика» грецького походження, воно походить від kosmetice, що перекладалося як «мистецтво прикраси». Першими косметологами були раби-косметы, до їх допомоги зверталися, щоб продовжити молодість, прибрати недоліки шкіри. Але особливо популярними в Європі косметичні засоби стали в 16-17 століттях, коли при дворі заборонялося з’являтися без гриму на обличчі.
6. Выщипыватель пахв
У Стародавньому Римі стежили за тим, щоб на тілі не було зайвих волосся, гладка шкіра вважалася красивою. Тоді був спеціальний чоловік, який стежив за чистотою зони пахв. Найчастіше для вищипування волосся використовувалися щипці, але іноді застосовувалися і спеціальні суміші, після яких волосся повинні були випасти самі. В Європі теж забиралися всі зайві волосся на обличчі, на лобі, щоб він здавався більше, оскільки високий лоб вважався гарним. А під пахвами в той час увага не приділялася, т. к. дами носили сукні з рукавами, які приховували всі зайві волосся. По-справжньому жінки почали показувати своє тіло в ХХ столітті, і саме тоді згадали про видалення волосся із зони пахв.
5. Номенклатурник
Для радянської людини «номенклатура» – це правлячий клас або політична еліта, яка займала головні посади в політичній системі і була опорою існуючого суспільного ладу. Але слово походить від латинського «nomenclatura», що означало, перелік, список. І коли-то номенклатурниками називали людей, яких багата знать використовувала, як наші сучасники – записну книжку. В античні часи вибирали спеціального раба, найбільш тямущого і з хорошою пам’яттю, який завжди слідував за паном, і запам’ятовували все те, що могло придатися його господареві: імена, дати і т. п.
4. Весталка
У Стародавньому Римі великою повагою і шаною користувалися жриці богині Вести. Вони вважалися недоторканними, могли володіти власністю і розпоряджатися їй, як хочуть, могли помилувати будь-якого злочинця. Її образу каралося смертю. Щоб стати весталкою, потрібно було мати патрицианское походження, не мати фізичних недоліків і дотримуватися ще ряд умов. Їх термін служби становив 30 років.
Все це час весталка повинна була зберігати свою чистоту, підтримувати священний вогонь у храмі Вести, здійснювати жертвопринесення і т. д. Коли служба закінчувалася, вона могла вийти заміж. Порушення цнотливого способу життя каралося, дівчину ховали живцем, спокусника теж вбивали.
3. Лікар
Коли з’явилися перші лікарі, точно сказати неможливо. У різних країнах медицина розвивалася по-різному. Особливо відзначилися китайці, у яких вже в 770 р. до н. е. з’явилася перша книга з медицини. В 5 столітті до н. е. тут проводилися вже перші операції з використанням антисептиків і наркозу. Китайські лікарі знали, що таке інфекційні захворювання, та ізолювали хворих від здорових. Але свої представники цієї професії були і в Стародавній Греції. Засновником медицини вважається Асклепій.
Медичні знання у цій країні переходили від батька до сина, лікування відбувалося в храмах. У Стародавньому Римі засновником медицини став Асклепіад. Історія сучасної медицини величезна і в двох словах про неї не розкажеш, але одне безперечно – це одна з найдавніших професій.
2. Перукар
Слово «перукар» походить від німецького слова «Perückenmacher», яке можна перекласти, як майстер, який виготовляє перуки. Перші перукарі існували ще в 5 тис. до н. е., у єгиптян. Вони фарбували волосся і нігті, доглядали за тілом. Також вже тоді виготовлялися перуки з вовни тварин, тканин, папірусу. Єгиптяни вміли завивати волосся і перуки, для чого пасма намотували на дерев’яні основи і обмазували брудом. Потім бруд отваливалась, а кучерики залишалися. У Греції цим займалися спеціально навчені раби, які причісували, завивали і надягали перуки панам. Вже тоді були спеціальні салони, де люди могли постригти волосся і бороди.
1. Работорговець
Работоргівля зародилася дуже давно, ще до появи писемності. Найдавніші джерела Месопотамії та Єгипту говорять про те, що коли-то торгівля рабами була широко поширена. Коли держави перейшли від рабовласницького ладу до інших форм розвитку, ця професія стала поступово зникати. Работорговці раніше супроводжували воюючі армії і за рахунок полонених поповнювали свої запаси живого товару. Вони могли захопити не тільки вояків, але й місцевих жителів, яких потім продавали на невільницьких ринках.
Набагато пізніше з’явилася заборона про торгівлю рабами, за це заняття стали карати, прирівняти його до морського розбою. Але досі работоргівля існує в деяких країнах, наприклад, в Нігері, але з нею ведеться боротьба.
