10. Гаубиця Шнайдера зразка 1916 р. (520 мм)

Пересувна артилерійська система на залізничному ходу «Obusier Mle 1916» калібром 520 мм (більш відома як «гаубиця Шнайдера») була розроблена і побудована у Франції в розпал Першої світової війни. Снаряди масою близько півтора тонн повинні були відправлятися на дальність до 15 км.

Незважаючи на те, що було побудовано два примірники знаряддя, в бойових діях брати участь їм майже не довелося. Стовбур першої гармати розірвався ще на випробуваннях, а в 1941 р. при спробі обстрілу Ленінграда гітлерівськими військами друге знаряддя також зруйнувалося.

9. Карл (600 мм)

В кінці 30-х років XX століття Німеччина активно готувалась до нової війни. Ймовірні противники, прекрасно бачачи, до чого йде справа, стурбовані будівництвом титанічних земляних і бетонних укріплень вздовж своїх кордонів.

Для злому укріпрайонів німецький інженерний талант створив самохідні артилерійські установки з цілком сообразными характером укріплень середньовічними параметрами снарядів.

Зокрема, самохідні мортири «Карл» калібрами 540 мм і 600 мм стріляли на дальність близько 4 км снарядами вагою по 2 тонни. Всього було побудовано сім установок на гусеничному шасі. Всі вони отримали власні імена — імена давніх норманських божеств.