Наслідки застосування біологічної зброї

• Часткове зниження оборонного і наступального потенціалу армії внаслідок ураження особового складу патогенними мікроорганізмами і зараження різних частин місцевості. Ураження значної частини особового складу армії малоймовірно, так як вона в достатній мірі розосереджена; відповідні підрозділи періодично ведуть розвідку на наявність біологічно небезпечних речовин; частина захисних споруд і військової техніки за замовчуванням мають захист різної ефективності від всіх видів зброї масового ураження; чіткі протоколи дій у разі даного виду атаки; особовий склад привчений до високого рівня дисципліни.
• Створення у зонах проживання цивільного населення вогнищ зараження різними захворюваннями з можливістю їх подальшого розповсюдження з міграційними потоками людей, які намагаються якомога швидше покинути небезпечну зону. Ситуація буде ускладнюватися тим, що органи влади будуть прагнути залишити їх в карантині всередині зони зараження або поруч з нею. Однак, частина інфікованих людей, не довіряючи владі, буде намагатися вибратися на більш безпечну місцевість, тим самим сприяючи поширенню інфекцій.
• Виникнення масових панічних настроїв цивільного населення (в набагато меншому ступені – силових структур). Це викликано тим, що хвороботворні мікроорганізми неможливо побачити або відчути, принаймні, до появи перших симптомів хвороби. З-за цього люди фактично будуть перебувати в стані постійного стресу, і чим більше оточуючих буде проявляти ознаки захворювань, тим у більшої кількості нервове збудження буде переростати в паніку. Це значно ускладнить ліквідацію наслідків.
• Масовий падіж тварин (велика рогата худоба, свині та ін) і птиці (кури, гуси, індички та ін), що мають господарське значення, у разі застосування патогенних мікроорганізмів, що викликають у них відповідні захворювання. При охопленні цими інфекціями значних областей м’ясо-молочного тваринництва або птахівництва це може призвести до значного зниження продовольчої безпеки всередині країни. Забій та подальша утилізація хворих тварин і птахів потребуватиме додаткових матеріальних та людських ресурсів.
• Ураження сільськогосподарських культур на значних площах у разі застосування патогенних мікроорганізмів, призначених для ураження конкретних рослин. При застосуванні мікроорганізмів з високим ступенем зараження можливий їх перенесення на значні відстані за допомогою птахів і комах. Це може значно підірвати продовольчу безпеку країни. Ліквідація наслідків вимагатиме залучення значних людських і матеріальних ресурсів.
• Значне призупинення або повне припинення поточної господарсько-економічної діяльності в осередку ураження. Як наслідок – зниження економічного потенціалу даного району, регіону чи країни в цілому.
• Створення на місцевості довгоіснуючих вогнищ інфекційних хвороб при застосуванні ряду патогенних мікроорганізмів. Термін інфекційної небезпеки місцевості, в залежності від застосованого агента, може варіюватися від декількох місяців або років, до десятків років (сибірська виразка). Ряд інфекцій, збудники яких існують порівняно недовго, можуть протягом десятиліть зберігатися на зараженій місцевості за допомогою проміжних носіїв (гризуни тощо).
• У випадку масованого застосування бактеріологічної зброї передбачається велика кількість інфікованих людей. Зважаючи на те, що медичні структури не розраховані на таку велику кількість потерпілих (особливо від небезпечних інфекційних захворювань), якість надання медичних послуг має бути низьким. Наслідком цього можуть стати значні безповоротні втрати цивільного населення, а деякі з тих, що одужали людей можуть втратити працездатність (повністю або частково). Ситуація може ускладнитися, якщо бактеріологічної атаки одночасно з населенням піддадуться тварини і рослини, що мають господарське значення.