Військова служба
Коли в 1761 р. Михайло Кутузов закінчив школу він, за протекцією графа Шувалова, почав працювати вчителем математики. Вже через півроку хлопець став флігель-ад’ютантом принца Гольштейн-Бекського. Грамотно розпоряджаючись справами принца, йому вдалося швидко дослужитися до звання капітана.
Портрет Кутузова в мундирі полковника Луганського пікінерного полку. Близько 1777 р.
Незабаром Кутузову довірили командувати ротою Астраханського полку, що знаходився у підпорядкуванні Олександра Суворова. Він одразу ж знайшов спільну мову з майбутнім генералісимусом, від якого перейняв великий досвід. Це зіграло велику роль у його біографії.
У 1764 р. Михайло Іларіонович перебував у Польщі, де керував невеликим військом проти Барської конфедерації. Вже тоді він приділяв велику увагу тактиці та стратегії, завдяки чому здобував перемоги над супротивником. Через 3 роки Кутузов брав участь у розробці правового документа – «Комісії по складанню нового Уложення».
У період російсько-турецької війни (1768-1774) Михайло Кутузов брав у ній найактивнішу участь. Він показав себе прагматичним і проникливим воєначальником.
В останній рік війни він отримав серйозне поранення і лише дивом не загинув. Ворожа куля влучила йому в ліву скроню і вилетіла біля правого ока.
Кутузову пощастило: він зберіг зір, але похилений очей все життя нагадував йому про кривавому бою проти турків. Поранення анітрохи не злякало російського воєначальника, внаслідок чого він ще багато разів знаходився в епіцентрі небезпечних подій.
Цікавий факт, що через 14 років він буде знову поранений в голову, і куля знову пройде по раніше каналу.
У 1784 р. Михайла Кутузова удостоїли звання генерал-майора. Він отримав безліч нагород за відзнаку в боях і взяття ворожих міст.
Під час штурму Ізмаїла, Михайло Іларіонович проявив небачену мужність, отримавши безліч похвал від самого Суворова. Після цього він був проведений в генерал-поручика і нагороджений Георгієм 3-го ступеня.
