Дослідження Маріанської западини
У 1875 році вперше була зроблена спроба глобально дослідити Маріанську западину. Англійська експедиція «Челленджер» здійснила виміри і аналіз жолоба. Саме ця група вчених встановила первинну оцінку в 8184 метрів.
Зрозуміло, це була не повна глибина, так як можливості того часу були істотно скромніше сьогоднішніх вимірювальних систем.
Радянські вчені також внесли величезний внесок у дослідження. Експедиція на чолі з науково-дослідним судном «Витязь» в 1957 році почала власні дослідження і виявила, що на глибині перевищує 7000 метрів є життя.
До цього часу існувало стійке переконання, що на такій глибині життя просто неможлива.
Пропонуємо вам подивитися цікаве зображення Маріанської западини в масштабі:
Занурення на дно Маріанської западини
1960 рік став одним з найбільш плідних, в плані дослідження Маріанської западини. Дослідний батискаф «Трієст» здійснив рекордне занурення на глибину 10915 метрів.
Ось тут і почалося щось таємниче і незбагненне. Спеціальні прилади, що реєструють підводний звук, стали передавати на поверхню моторошні шуми, що нагадують скрегіт пилки по металу.
Монітори зареєстрували містичні тіні, які за формою нагадували казкових драконів з кількома головами. Протягом години вчені намагалися зафіксувати якомога більше даних, але потім ситуація стала виходити з-під контролю.
Було прийнято рішення негайно піднімати батискаф на поверхню, так як з’явилися обґрунтовані побоювання в тому, що якщо почекати ще трохи, батискаф назавжди залишиться в таємничій безодні Маріанської западини.
Протягом більше 8 годин фахівці діставали з дна унікальне обладнання, виготовлене з надміцних матеріалів.
Зрозуміло, всі прилади, і сам батискаф були обережно поміщені на спеціальну платформу для вивчення поверхні.
Яке ж було здивування вчених, коли з’ясувалося, що практично всі елементи унікального апарата, виготовлені з найміцніших на той час металів, були сильно деформовані і покручені.
Трос, діаметром 20 см, опускавший батискаф на дно Маріанської западини, був наполовину перепиляною. Хто і навіщо намагався перерізати – залишилося загадкою до цих пір.
Цікавий факт, що тільки в 1996 році американська газета «Нью-Йорк Таймс» опублікувала подробиці цього унікального дослідження.
