Фільми

Будучи ще студенткою Людмила Гурченко почала активно зніматися в художніх фільмах. У 1956 р. глядачі побачили її в таких картинах, як «Дорога правди», Серце б’ється знову…», «Людина народилася» і «Карнавальна ніч».

Саме після участі в останній стрічці, де їй дісталася ключова роль, до Гурченко прийшла всесоюзна популярність. Крім цього глядачам швидко полюбилася знаменита пісня «П’ять хвилин» у виконанні молодої актриси.

Через пару років Людмила отримала головну роль в музичній комедії «Дівчина з гітарою». Ця робота не мала великого успіху, внаслідок чого радянський глядач почав бачити в ній тільки веселу і наївну дівчину з гарною зовнішністю і променистою посмішкою.

Забуття

У 1957 р., в ході зйомок «Дівчата з гітарою», Людмилу викликав до себе міністр Мінкультури СРСР Микола Михайлов. За однією з версій, чоловік хотів залучити її до співпраці в КДБ, оскільки незабаром повинен був пройти Міжнародний фестиваль молоді і студентів.

Вислухавши міністра Гурченко відхилила його пропозицію, що власне і стало причиною її цькування і деякого забуття. Протягом наступних 10 років вона переважно грала другорядних персонажів.

І хоча часом Людмилі довіряли ключові ролі, такі фільми залишалися непоміченими. Пізніше вона зізнається, що на той час біографії було для неї найскладнішим у творчому плані.

За словами Гурченко, на той момент вона була в своїй кращій формі. Однак з-за проблем з владою її кінокар’єра пішла на спад.