Революційна діяльність

Втікши із заслання в 1902 р., Лев Троцький виїхав до Лондона, де почав співпрацювати з Володимиром Леніним. Він був одним з авторів знаменитої газети більшовиків «Іскра». На той момент хлопець друкувався під прізвиськом «Перо».

Познайомившись ближче з провідними соціал-демократами, Троцький зміг швидко завоювати їх довіру. Він активно займався пропагандою і міг годинами виступати перед аудиторією, чим дивував не тільки слухачів, а й колег по цеху.

Лев Троцький в молодості

Оскільки Лев Троцький у всьому підтримував Леніна, його стали називати «ленінської палицею». Проте пізніше він висловив незгоду з деякими ідеями Володимира Ілліча. В результаті, Лев опинився в таборі меншовиків, але і там він довго не затримався через низку розбіжностей.

У зв’язку з цим, Троцький захотів створити політична течія, яка б мала його погляди і принципи. У 1905 р. він повертається до Росії, де на той момент переважають революційні настрої. Користуючись нагодою, він засновує «Петербурзький рада робітничих депутатів».

Лев Троцький, так само як і в Лондоні, почав збирати натовпи людей, закликаючи їх скинути царський режим. З цієї причини його знову заарештували, позбавили всяких прав і заслали на вічне поселення до Сибіру. Однак і на цей раз, агітаторові вдається втекти з-під варти ще по дорозі на заслання.

Біографи Троцького вважають, що ця втеча став поворотним моментом в його житті. Переїхавши до Відня у 1908 р. він почав видавати газету «Правда». Спочатку все йшло добре, але через 4 роки більшовики перехопили ініціативу, тому революціонер відправився до Франції, де заснував нову газету «Наше слово».

У травні 1917 р. Лев Троцький приїхав до Петрограда, ставши ідейним лідером «межрайонцев», які виступали за утворення «Російської соціал-демократичної робітничої партії».

12 жовтня того ж року політик заснував «Петроградський військово-революційний комітет», в якому переважали більшовики і ліві есери. У цей період біографії він знову зблизився з Леніним.

25 жовтня 1917 року Троцький з допомогою комітету організовує збройний переворот з метою повалення тимчасового уряду, більше відомий, як Жовтнева революція. У підсумку влада опинилася в руках Леніна.

Після успішного перевороту Льва Троцького призначили народним комісаром у військових і морських справах. У цей період біографії він зайнявся створенням Червоної армії, в процесі чого він нерідко вдавався до радикальних заходів.

За будь-який непослух або боягузтво солдата могли розстріляти на місці без суду і слідства. Без Троцького не вирішувалися ніякі серйозні питання, що стосуються як внутрішньої, так і зовнішньої політики.

Його авторитет був незаперечний, проте після смерті Леніна ситуація повністю змінилася. Троцькому так і не вдалося здійснити заплановані реформи щодо переходу від «воєнного комунізму» до Непу.

У боротьбі за владу Лев Троцький програв протистояння Йосипу Сталіну. Після смерті Леніна він почав піддаватися цькування з боку більшості партійних діячів, що стали на бік Сталіна. Його змістили з усіх посад, а теорія троцькізму була оголошена отруйною для суспільства.

У 1926 р. Троцький зробив спробу повернутися до влади, влаштувавши антиурядову демонстрацію, але зазнав невдачі. Його заслали до Туреччини з позбавленням радянського громадянства. Але і там він не припинив боротися зі Сталіним, але вже за допомогою пера.

У 1935 р. Лев Троцький відправився в Норвегію, де опинився персоною нон-грата, оскільки уряд країни не хотіла псувати відносини з СРСР. У нього вилучили документи і рукописи, після чого посадили під домашній арешт. З цієї причини Троцький втік до Мексики, де продовжував спостерігати за розвитком подій в Радянській Росії.

У 1936 р. Троцький опублікував книгу «Зраджена революція», де всіляко критикував політику Сталіна. Через 2 роки він став основоположником Четвертого Інтернаціоналу, прихильників якого можна знайти і сьогодні.