Телебачення

У 1971 р. Леонід Якубович закінчив інститут і почав працювати на заводі ім. Лихачова. У вільний від роботи час він писав гумористичні розповіді.

Деякі його монологи читали на сценах ще маловідомі Володимир Винокур і Євген Петросян.

Цікаво, що крім сатиричних замальовок Леоніду вдалося написати кілька п’єс, які ставилися на сценах різних театрів.

Першою кінокартиною в біографії Леоніда Якубовича стала «Одного разу двадцять років потому», де він зіграв епізодичну роль. Тоді ж він писав сценарії для відомих передач того часу «А ну-мо, хлопці!» і «А ну-ка, дівчата!».

Крім цього Якубович зміг показати себе успішним бізнесменом, заснувавши перший Аукціонний будинок в Радянському Союзі в 1984 р.

Після розпаду СРСР у 1991 р. він брав участь у пробах на роль ведучого розважальної програми «Поле чудес».

Завдяки харизмі, прекрасному почуттю гумору і природній чарівливості, він був обраний провідним на це телешоу. В результаті передача стала однією з найбільш популярних в Росії.

Кожну п’ятницю дорослі і діти збиралися вечорами біля екранів телевізорів, щоб побачити улюбленого Леоніда Якубовича.

Дивно, але на протязі вже майже 30 років він продовжує залишатися ведучим даної програми.

Варто зауважити, що артист вів і інші передачі: «Аналізи тижня» і «Колесо історії». В останньому проекті учасникам доводилося давати відповіді на різні питання пов’язані з історичними подіями.

У 2005 р. Якубович зайняв посаду гендиректора телекомпанії «ВИД». Тоді ж їм була заснована передача «Останні 24 години», в якій аналізувалися останні дні життя знаменитих особистостей.

Після цього він працював ведучим телешоу «Прання на мільйон» і «Зірка на зірці».