Смерть

Лаврентія Берію судили 18-23 грудня 1953 р. Він був засуджений «особливим трибуналом» без права на захист і подачі апеляції. Поряд із звинуваченнями у шпигунстві і державній зраді Батьківщині, йому приписали зближення з Гітлером.

23 грудня 1953 року Лаврентій Павлович Берія був розстріляний в бункері Московського військового округу. Після страти його тіло кремували, а прах розвіяли на Новому Донському кладовищі.

Ряд біографів вважають, що радянський народ полегшено зітхнув після того, як почув новину про розстріл Берії. Багато знали або, принаймні, чули про його жорстоким і кровожерним натурі. За його наводкою репресіям піддалися понад 200 тис. осіб, серед яких були талановиті вчені та культурні діячі.

На початку війни Лаврентій Берія ліквідував всіх інакомислячих, в тому числі стариків та дітей. Також він був ініціатором великомасштабної депортації народів Криму і Північного Кавказу.