5. Гра навиліт (1972)

«Гра навиліт» – захоплююча розвага, по черзі смішне і страшне, і завжди театральне. Фільм заснований на п’єсі Ентоні Шаффера, який також написав «Божевілля» Хічкока. В обох фільмів є шикарні діалоги і тонкий контрапункт між іронією і жахом.

Що дійсно робить фільм живим і краще, ніж п’єса – це робота сера Лоуренса Олів’є, Майкла Кейна і Алека Которна. Олів’є грає багатого таємничого письменника Ендрю Уайка як істинно британського ексцентрика: його голова, як і його будинок, захаращена витіюватими артефактами, в основному марними. Олів’є явно отримує задоволення від цієї ролі, що видно в кожному кадрі.

4. Річка Лондон (2009)

Невеликий двосерійний фільм Рашида Бушареба «Лондонська річка» демонструє, як чудова акторська гра може наповнити банальну політкоректну драму ложками емоційної правди. Цей затишний розповідь про зближення двох культур, кожна з яких персоніфікована людиною. Фільм симпатичний так само, як і «Шофер міс Дейзі», хоча «Лондонська річка» більш жорстка і сумна і не так добре написана.