Кожедуб Іван Микитович (1920-1991). Довгий шлях до перемоги. А для старшого сержанта Кожедуба він був болісно довгий. Його, відмінного пілота – інструктора тримали в тилу, у Чимкенті. Лише в березні 1943 року Івана відправляють на фронт. І в першому ж бою його Ла-5 прошиває чергу Мессершмітта. Ворожий снаряд застряє в бронеспинке, при поверненні літак «ловить» два влучення від своїх зенітників і Кожедубу ледве вдалося посадити бойову машину.
Його хотіли відсторонити від польотів. Але допомогло заступництво комполку – він побачив щось у невезучого новачка і не помилився. Після Курської дуги Кожедуб став асом (винищувач, який збив 5 літаків) і кавалером ордена Червоного Прапора.
До лютого 1944 року на фюзеляжі його «Лавочкіна» червоніли 20 зірок. Саме стільки гітлерівських стерв’ятників знищив старший лейтенант Кожедуб. І перша Золота Зірка прикрасила його мундир. Літак Ла-5ФН, випущений на особисті заощадження колгоспника Конєва став наступною машиною Героя.
Кожедуб став замкомполка, отримав звання капітана, і, збивши 48 німецьких літаків за 256 літако-вильотів, удостоївся другої Золотої Зірки в серпні 1944 року. Тричі героєм Іван став вже після Вітчизняної війни – 18 серпня 1945 року. Його особистий бойовий рахунок склав 62 збитих літака, 330 бойових вильотів і 120 повітряних боїв.
За кількістю збитих ворогів Іван Кожедуб був першим в Червоній Армії. Навіть реактивний Ме-262, секретна зброя Третього Рейху встромився в землю від міткою черзі радянського аса. А збиті їм льотчики двох американських «Мустангів», які захотіли атакувати «російського Івана» в небі над Німеччиною, розповідали, що взяли літак Кожедуба за «Фокке-Вульф».
З пілотами заокеанської імперії Кожедуб воював і в Кореї. Його дивізія знищила 216 ворожих літаків, які несли демократію в бомбових відсіках.
Після корейської війни Іван Микитович командував повітряною армією, служив в апараті ВПС. Помер знаменитий радянський ас, якого ні разу не збили під час війни 8 серпня 1991 року.
