Короткий зміст Заболоцький Слово о полку Ігоревім

У книзі розповідається часів київських князів Ігоря та Володимира. У древній Русі князі виходили в походи. Як – то раз князь Ігор вийшов у похід в один похмурий ранок. Князь сильно хотів попити води з Дону. Князь не вірив поганим прикметами і вирішив розбити табір біля Дону. На землю половців князь пішов зі своїм братом Всеволодом Светославичем. Війни Всеволода вже чекали під Курськом. В дорозі князя Ігоря супроводжували погані прикмети. У темряві князь почув звіриний свист. Злі птахи чекали князя за дубравам. По дорозі військо чуло вовчі виття і політ орла в небі.

Через деякий час вони дісталися до половецьких земель. Захопивши землі, військо князя зібрали багату здобич, як золото і дорогоцінні камені, гарні багатства і половецькі дівчата. Після збору видобутку князь Ігор і військо відпочивали біля Дону. В цей час на половецьку землю поверталися хани Кончак і Гзак. На завтрашній день нахлинули криваві води і темні хмари. У табір прийшли половецькі хани з військом і оточили російський полк князя Ігоря. На місці почався бій. В бою найвищу хоробрість показав Всеволод. У бою він забув про багатство і честі, також про власну родину і був поранений.

Також авто розповідає про часи при князя Олега. При Олегові таких боїв взагалі не було. Битва князя Ігоря з половцями проходила довго. При битви гриміли списи і шоломи і кінські копита. Битва тривала 2 дні. Полк князя Ігоря програла і повернувся на російську землю. Після поразки багато князі перестали битися з половцями. А половці брали данину з російського народу.

Дивіться також:  Короткий зміст Вогненебезпечний вантаж Кассіля

Батько Ігоря князь Святослав розбив цю смуту і захопив половецьку землю і взяв у полон хана Кобяка. Іноземці та російський народ звинувачували в цьому Ігоря. Він потопив багатство російського народу. При цьому сам був в полоні у половців.

Святославу снився поганий сон. Його помічники зв’язали сон з горем князя. Двоє синів князя були в полоні. Князь Святослав жив з горем на душі. Він вже втратив рідного брата Святослава. У Путивлі в замку сидить і плаче Ярославна за свого чоловіка Ігоря. Вона хотіла стати птахом щоб дістатися до свого чоловіка. Вона дорікала не тільки людей, але і долю, природу, тому що вона втратила чоловіка.

У полоні Ігор думає про минуле й сьогодення і вирішує вибратися з цього мороку. Вночі всі спали і Ігорю вийшло втекти з полону. Йому допоміг Овлур. І Ігор поскакав на коні з усієї сили. Діставшись до Дону, він спустився з коня і покуштував з річки води. Половці дізналися про втечу князя Ігоря. За ним у погоню вирушили Кончак і Кзак. Кзак запропонував убити князя при затриманні. Кончак хотів зробити з нього червону дівчину. Але половці не отримали нічого. Ігор наприкінці благополучно повернувся до себе на руську землю.

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника