Написана О. Уайльдом для своїх дітей казка «Зраджений друг» і сьогодні вчить читача дуже багато чому. Вона сповнена глибокого сенсу і змушує замислитися про багато будь-якого з нас. Оповідання ведеться від імені маленької пташки – Коноплянки. Слухачами виступають добропорядна Качка, мати великого сімейства і Водяний Щур, стара діва. Всі персонажі обрані не випадково. Образи дуже яскраві і з кожним з них можна провести аналогію у житті і в оповіданні.

У казці йдеться про дружбу (про неї?) багатого мельника Гью і бідного садівника Ганса. Ганс був добрим і працьовитим людиною і цілими днями копошився у своєму саду. Цілий рік там цвіли квіти, благоухая ароматами, і росли плодові дерева. Щодня, в теплу пору року, до садівнику заходив мельник Гью і набивав кишені плодами та корзини з квітами. При цьому він любив примовляти, що немає почуття сильніше дружби, адже тільки відданий друг не забуває про товариша.

Але, коли наставала зима і садівнику Гансу нічого було їсти, Гью вважав за краще обходити його будинок стороною. При цьому у нього було серйозне виправдання: не варто турбувати людину, коли він у біді. Хай краще сам справляється. Незабаром Ганс став працювати на мельника абсолютно безкоштовно, закинувши свій сад. Одного разу вночі, в негоду, Ганс пішов викликати лікаря для сина мельника і втопився в болоті. Всі прийшли на похорон добродушного садівника, адже він був хорошою людиною.