У цьому оповіданні, як і в усіх творах Е. Успенського, діє правило К. Станіславського, що «для дітей пишуть, як для дорослих, але краще». Всі його герої особистості з власною логікою. Відсутність життєвого досвіду часто спонукає дітей діяти за моральності, що незмінно призводить до бажаного результату. Кожне заняття Маші доставляє їй труднощі, але з усіх колотнеч вона неодмінно виходить переможницею.

У першій своїй зайнятості Маша шиє в ательє. Дівчинка з’ясовує про доставку Митрохіній з важливою інстанції не якісної матерії, а рогожі. Після розбирання з нею діяльність налагоджується. У 2-ой професії їй випадає роль глави бригади сільхозробітників по збору кабачків. Посидюща й заповзятлива, вона перетворює працю в гру. Продуктивність збільшується після придуманого методу розбивання поля на клітини з воротарем в центрі. Закидання його овочами відбувається під обговорювання завзятих байок.

У наметі з реалізації овочів Маша бореться з неналежним зберіганням асортименту, а будучи асистентом хранильщика, дізнається про економію сторожами електрики, в результаті чого фрукти швидко приходять в непридатність унаслідок простою холодильників.

Наступне її завдання – зупинити витік кадрів з тролейбусного парку. З цим білетер справляється на «відмінно». Шосте захоплення – геологія в експедиції, де вона відшукує цілюще джерело. У складі пожежної команди вдосконалить порядок виїзду машин при гасінні пожежі.

В ролі детектива їй вдається проявити себе, розшукавши малолітньої генія. Дошкільник просто ховається в парку атракціонів. Оповідання вчить бути чуйними до потреб інших людей, неодмінно приносячи в їхнє життя радість, щастя та гарний настрій.

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника