У творі “Розповідь танкіста” описуються події запеклого бою, який відбувався в одному з безлічі міст Радянського Союзу охопленого війною.
З перших рядків стає зрозуміло, що стан справ радянських частин непроста, і війська ніяк не можуть прорватися до площі того населеного пункту, з-за наполегливого опору сил противника. І раптом з’являється хлопчик, який, як і багато діти тієї страшної війни, намагається допомогти нашим солдатам подолати той, здавалося б, неприступний кордон. Для нього це швидше гра і можливо він не розуміє, що ціна помилки-це смерть.
Автор описує підлітка, як “бідовий, з тих, що ватажками у дітей”, приписує йому якості безстрашного шибеника, по суті, дитини, але з рисами дорослого бійця. Хлопчик розповідає танкістові про розташування ворожого знаряддя і разом з екіпажем висувається до місця установки протитанкової гармати. Причому завдяки відомостям юного розвідника, група заходить з тилу, і буквально змітає німецький розрахунок, вколачивая його в землю. На цьому бій стихає і війська, після невеликого відпочинку, просуваються далі.
Але особливо виділяються у вірші діалоги солдата і хлопчаки. Танкіст дуже шкодує, про те, що не встиг дізнатися ім’я їх своєчасного помічника. Адже без його інформацією, невідомо скількома життями, коштувала б перемога в тому бою. В їх останньої зустрічі головний герой лише встигає подякувати фразою: “Спасибі, хлопець!” і потиснути руку спасителя. Даною вірш присвячується всім безіменним дітям війни, які нарівні з солдатами, вносили свій внесок, нерідко ціною власного життя, визволення Батьківщини.
Вірш “Розповідь танкіста” А. Т. Тарковський написав у далекому 1942 році. Він служив военкором і відповідно був учасником трагічних подій тих років. Тому його творчість буквально просякнуте болем, боротьбою, прагненням до перемоги, усіма емоціями, властивими людям військового часу. Його нариси настільки реально передають атмосферу бою, обстановку, пейзажі війни, що читач стає мимовільним свідком тієї кривавої м’ясорубки, через яку пройшов російський народ.
Можете використовувати цей текст для читацького щоденника
