У творі «Пікнік на узбіччі», написаному російськими письменниками братами Стругацькими, розповідається про те, які наслідки залишилися на Землі після приземлення там космічних кораблів інопланетян.
Після такого відвідування утворилися Зони, в яких з людьми відбувалися нез’ясовні наукою явища. Ще в цих таємничих місцях з’являлися дивні предмети незрозумілого призначення.
Могли ходити в Зони лише сталкери – люди, що володіли надприродним чуттям. Такі якості допомагали сталкерам пробиратися в різні місця аномальних місць і виносити звідти різні предмети, які зазвичай продавалися. На ці гроші й були сміливці.
Головний герой фантастичної повісті — Рэдрик Шухарт — раніше займався походами в Зону. А потім влаштувався в лабораторію, яку очолював професор Кирило Панов. У науковій тиші чоловіки вивчали артефакти, залишені інопланетянами.
Кирило довго умовляв колишнього сталкера зводити його в таємничі місця, але отримував відмову. Ось одного разу Рэдрик зважився і пішов разом зі своїм начальників в Зону. Чоловіки хотіли знайти один предмет, званий пустушкою. Але на аномальної території сталася дивна подія — до тіла Кирила прилипло речовина, що нагадує павутину. Після повернення в лабораторію чоловік раптово помер. Ця подія глибоко зворушило Рэдрика, адже він, як професіонал, повинен був продумати наслідки події з павутиною.
Потім Шухарт знову почав займатися небезпечним справою для того, щоб прогодувати сім’ю. Чоловік вирушив у похід з іншим сталкером Барбриджем, який носив прізвисько Стерв’ятник. Спочатку все йшло добре, але потім Барбридж потрапив ногами в речовину дивною консистенції. Кінцівки його змінили форму, і чоловік не зміг йти далі. Він умовив Рэдрика донести його до лікарні, пообіцявши йому розповісти, як пройти до Золотого кулі — артефакт, який за словами сталкерів може виконати будь-яке бажання. Шухарт не довіряв напарникові, але все-таки виніс чоловіка в безпечне місце.
Незабаром Рэдрик був заарештований за спробу продати предмети, винесені з Зони. Довелося чоловікові пробути визначений термін в місцях позбавлення волі. А коли він повернувся додому, то побачив, яке горе чекало його там. Дочка сталкера була не зовсім звичайною дитиною, все її тіло покривала шерсть. Дівчинка дуже нагадувала мавпочку. Але якщо раніше вона розвивалася нормально, то під час відсутності чоловіка, з дитиною сталися дивні зміни. Дівчинка деградувала і перестала розуміти людську мову.
Рэдрик, який дуже любив дочку, вирішив сходити до Барбриджу і попросити його намалювати карту шляху до Золотого кулі. Шухарт хотів попросити здоров’я для своєї дитини. Старий сталкер не обдурив свого спасителя, описав йому всі труднощі майбутньої дороги.
Шухарт дізнався, що в самому кінці шляху чекає сталкерів пастка під назвою м’ясорубка. Щоб продовжити шлях обов’язково треба, щоб хто-небудь живий попався в неї. Для цієї жертви Рэдрик взяв з собою сина Барбриджа. Нічого не підозрюючи, юнак пішов зі сталкером.
Дуже складний шлях довелося подолати чоловікам, але вони успішно його пройшли. Перед Золотим кулею наївний юнак кинувся до жаданої мети, промовивши вголос слова свого бажання благоденства для всіх людей, і загинув в м’ясорубці. Тільки тоді Шухарт зрозумів, яке звірство він допустив. Він стояв перед кулею і не знав, чого попросити.
У фантастичній повісті брати Стругацькі закликають своїх читачів бути милосерднішими до оточуючих, не мстити навіть тим людям, яких вони вважають в чомусь винними.
Можете використовувати цей текст для читацького щоденника
