У творі «Дивна історія Доктора Джекіла і Містера Хайда», створеному шотландським письменником Робертом Стівенсоном, описуються фантастичні події.
Містер Аттерсон – нотаріус був доброю і чуйною людиною. Він разом з містером Энфилдом любив гуляти у вихідні дні. Одного разу на одній лондонській вуличці Енфілд розповів своєму попутникові дивну історію.
Одного разу вночі Енфілд побачив, як один чоловік спіткнувся про дівчинку, яка лежала на землі, мало не вбивши її. За цей вчинок йому довелося відкуповуватися від родичів дитини. Енфілд дізнався, що прізвище чоловіка – Хайд.
А у Аттерсона зберігався заповіт Генрі Джекіла, який все своє майно заповів Едварду Хайду. Аттерсон став стежити за будинком, де жив Хайд.
В один із днів столиця Англії була вражена звірячим злочином, який на очах свідків здійснив Хайд. За розкриття місця знаходження злочинця було призначено солідна винагорода.
Джекіл сказав Аттерсону, що не знає, де знаходиться Хайд. Але нотаріус дізнався, що Джекіл дивно поводився, постійно зачинявся в кабінеті, іноді ночував там. Потім дворецький прийшов до Аттерсону і повідав, що Джекіл вже вісім днів не виходив з кабінету.
Нотаріус і дворецький пішли в будинок Генрі і виявили в кабінеті вмираючого Хайда. Так само чоловіка виявили папери, в яких була написана сповідь Джекіла.
Генрі був спадкоємцем величезного стану, перед молодою людиною були відкриті всі двері. Але Джекіл дуже любив задоволення. Незабаром він зрозумів, що всередині його існував ще один чоловік. Чоловік вирішив розділити дві натури. Так само Генрі створив напій, який міг перетворювати його в зовсім іншу людину – Хайда, який був молодий і порочний. От не встоявши перед своїм винаходом, Джекіл став постійно перетворювати себе в Хайда. У цьому образі він здійснював жахливі вчинки, а одного вбив людину. Тільки після цього Генрі зрозумів, що Хайд бере над ним верх. Порочне і злий двійник вже не хотів зникати. Він хотів погубити Джекіла. Генрі міг ставати собою, якщо тільки пив свій винайдений напій. Зрозумівши, що вже не в силах позбутися від Хайда, Джекіл прийняв отруту.
Роберт Стівенсон в романі показав, що якщо людина дасть волю своїм порочним нахилам, то вони поступово здолають її. Автор довів читачам, що треба тримати всі свої пристрасті в узді, не можна потурати негативним рисам характеру.
Можете використовувати цей текст для читацького щоденника
