Автор цього твору невідомий. Точніше його скоріше за все ні, бо раніше все передавалося з уст в уста.

Розповідь починається з того, що показується краса російських земель. Йдеться про те, що на Русі було багато озер, багато лісів, річок, сіл і міст. І мало того, що це все невимовно красиво і належить великому народу, так ще й земля руська володіє великою кількістю корисних копалин.

Також руська земля звалилася своїми славними князями, боярами чесними, безліччю вельмож. Багато церков на російській землі. Славлять вони віру християнську. Сильна віра у російського народу.

Всі народи були підкорені християнській вірі: ляхи, чех, корелы. Ці народи були підкорені князем Всеволодом, батько якого був Юрій.

Всі народи, які оточували руську землю, боялися, що князь російська піде на них війною. Тільки одні німці не боялись, бо жили за морем.

Так закінчується перша частина «Слова о погибелі руської землі». У другій частині розповідається також про руській землі, але тільки після смерті князя Ярослава.

Друга частина слова починається майже також як перша. Розповідається про багатство російської землі. Скільки на ній все є і які люди живуть на землі руській. Також знову згадується руська віра – християнство. Далі розповідається які народи були підкорені вже не той час: угорці, поляки, чехи, ятвяги, литовці, німці, тоймичи, болгари, буртасів. Всі завойовані народи підкорилися і російської вірі. Були звернені в християнство.

Ці народи були підкорені великим князем Всеволодом, батько якого Юрій, князь київський. Далі йдеться про народи, які ще не були підкорені росіянами. Це литовці й угорці. Розповідається про те, що «Угорці з болота не показувалися…а литовці зміцнювали залізними воротами свої володіння».

Слово закінчується тим, що розповідається про біду людям християнської віри від Ярослава до Володимира.

Ця розповідь показує, як великий російський народ. Яким він багатим і хоробрим. Це твір виховує в молодому поколінні патріотизм.

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника