Глибоко в лісі жив у хатинці лісничий Чорнобородий разом з сім’єю – дружиною і двома синами, 12 та 9 років. Не були брати дружніми між собою, і це дуже засмучувало батька. Напередодні Нового року лісничий повідомив їм, що цього разу свято пройде без ялинки, оскільки її нічим нарядити. Прикраси продавалися тільки в місті. Матір він не пустить поодинці йти через ліс, сам нічого не розуміє в магазинної торгівлі і залишити братів самих вдома не може, пересваряться. Тоді сини до повернення батьків пообіцяли не сваритися.
І батьки поїхали на три дні, залишивши дітям вдосталь їжі та дров. Спочатку все було добре і два дні брати жили в світі. А 31 грудня вони посварилися: Старший читав книгу, а Молодший заважав, тому що того було нудно. Розсердився Старший і виставив за двері брата. Холодно було на вулиці, і брат вирішив впустити Молодшого через пару хвилин, щоб той не застудився. Але зачитався цікавою книгою і забув про брата. А коли побіг у двір, то там нікого вже не було.
Повернувся Чорнобородий став сивим від горя. Він звелів Старшому розшукати брата і не повертатися до цих пір.
Хлопчик пішов і набрів на володіння Прадіда Мороза, злого батька Дідуся Мороза. Старий взяв Старшого в служіння в будинок з безліччю кімнат. В одній з них був замкнений Молодший.
Довго думав Старший, як допомогти братові, але двері були оледеневшей і не відкривалася.
Господар приносив з лісу наполовину замерзлих мешканців, і хлопчик повинен був їх до повної прозорості тримати над крижаним полум’ям. Шкода йому стало звіряток, і одного разу Старший розвів справжній багаття під дверима кімнати з братом і потримав трохи пташку над вогнем. Вона ожила й випурхнула. Так хлопчик оживляв лісових жителів і ховав їх у будинку. Незабаром дізнався про це Прадід Мороз і зробив полум’я чорним своїм диханням.
Вночі хлопчика розбудили врятовані звірі та птахи. Вони вкрали ключ від дверей у Прадіда Мороза. Тепер можна було врятувати брата.
Молодший був прозорий, як побували над крижаним полум’ям птиці. Старший схопив його і кинувся бігти. Вони вибралися з крижаного будинку, але почалася погоня. Лісові мешканці допомогли і в цей раз, затримуючи старого собою.
Старший дуже боявся впустити і розбити брата. Ось уже й рідні місця близькі. Тут панувала весна, але подекуди ще лежав сніг. І тут поскользнувшийся брат втратив Молодшого і від удару той розбився.
Старший плакав, а потім заснув. Білки вирішили йому допомогти, зібравши Молодшого і склеївши березовим клеєм. На сонечку він розтанув і ожив.
Брати повернулися додому і більше ніколи не сварилися. А борода Чорнобородого знову стала темною. Від великого щастя іноді таке буває.
Адже немає більшої радості, коли всі зібралися вдома, а в родині мир і лад.
Можете використовувати цей текст для читацького щоденника
