«Заготзерно» – невелика майстерня, де працює столяром Андрій Ерін. Мужик він звичайний, любить гарненько випити, але і працює непогано, а ще він вважає себе в глибині душі дослідником. Все йому цікаво, – і незвичайні механічні деталі, і будову матерії, й походження мікробів і те, як вони впливають на організм людини, і чому людина живе не 150 років, а в два рази менше. З-за своїх прагнень до знання Андрій вже давно мріє про своєму власному мікроскопі, але дружина не дозволить, – всі гроші в сім’ю і сімейні, потрібні речі.

Одного разу Андрій зняв з книжки 120 рублів, купив мікроскоп, – не витримала душа природознавця, а дружині сказав, що гроші втратив. Довго лаялася дружина і билася сковорідкою. Андрій мужньо захищався подушкою, але не відповів, йому добряче дісталося сковородою по голові. Зрозумівши, що чоловікові боляче, та сіла і почала голосити про частку своєї нещасної. Коли мова зайшла про роботу в дві зміни, Андрій сказав, що вже домовився, що буде по півтори відпрацьовувати, а потім уточнив, що коли пропажу виявив, повернувся на роботу і домовився.

Дружина ображалася тиждень. А потім почала відходити. Через пару днів після того, як буря спала, Андрій приніс додому, сяючи від щастя, свій новенький мікроскоп і сказав, що йому дали його на роботі замість премії. Дружина пробурчала, що краще б йому дали пилосос, але Андрієві було вже не до їдких зауважень. Він розглядав разом з сином Петром під мікроскопом все, що потрапляло під руку. Підраховували мікробів і в супі, і у воді, і у власній крові. Він навіть випивати перестав, і вдень і вночі все досліджував. Дружина навіть подумувала, що він свихнется, але така його «вчений» зацікавленість їй подобалася.

В один з таких прекрасних днів досліджень, коли Андрій з сином намагалися знайти спосіб вбивства мікробів, до них в гості прийшов колега Андрія з роботи, спеціально, подивитися в мікроскоп. Андрій не хоче йому показувати, дружина в цей час говорить, що краще б на роботу іншу, корисну премію дали, а не мікроскоп. Колега в замішанні, про який премії йде мова, – ніякої премії не було. У Андрія опустилося все нутро, і життя його затьмарилася в одну мить.

Дружина здогадалася, що втрачені гроші, які повинні були піти дітям на нові шубки, пішли на мікроскоп. Андрій в цю ніч дома не ночував, прийшов на наступний день з похмілля, – дружини вдома немає, мікроскопа теж. Син сказав, що мікроскоп їх вона повезла продавати. Андрій сумно покивав головою синові і сказав йому йти в науку, а після пішов спати, і життя його повернулася в колишнє русло.

У цьому оповіданні стикаються два світи, – світ мрії, надії, тяжіння до нового і непізнаного; світ буденності і прагматичності. Як часто в житті буває, другий світ витісняє перший, не залишаючи йому навіть маленької можливості для розвитку. Син Андрія, можливо, дійсно стане вченим в майбутньому і втілить мрії батька в реальність, а, бути може, він перейме цінності мами і стане таким же прагматичним як вона. Хто правий з них, – вирішувати читачеві. Але автор на боці свого героя.

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника