Розповідь Івана Шмельова «Страх» був написаний в 1937 році.

Оповідання ведеться від імені маленького хлопчика, який живе з матір’ю, двома старшими сестрами і старшим братом. Батько його близько року, як помер.

Як стає зрозуміло з тексту, події відбуваються в певний день – 13 березня 1881 року. У цей день був убитий російський імператор Олександр II.

Хлопчика не залишає загальне відчуття тривоги, яке витає в повітрі. Він наляканий і майже нічого не розуміє. Його мова складається з уривчастих фраз і слів: «энти», «мигилисты», «хімія», «петропавлівка», «зле діло» і т. п.

«Як же ми тепер без царя? – думає хлопчик. – Прийдуть «мигилисты», пустять всіх під ніж і підкоряти своїй волі…»

Він бачить жандармів, скачуть по вулиці, пристає до дворовим, до няні, до старого кучеру Антипу – коли ж прийдуть вороги? В його розпитах страх і чисто хлоп’яче захоплення небезпекою.

«Головна справа, – як пояснює йому богобоязливий Антип, – встигнути поцілувати «присягу». Ту, що в церкві лежить, на золотих пластинах».

І всі домашні їдуть до церкви. Тепер, як стверджує хлопчик, у нас новий цар, і різати нас ніхто не прийде.

Ця розповідь – спроба за допомогою дитячого сприйняття й мови передати настрої невеликого сімейства в умовах кардинальних змін, що прийшли до Росії в кінці XIX століття.

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника