Оповідання «найстрашніше», створений російським письменником Сашком Чорним, оповідає про життя дітей в початку двадцятого століття. У гімназистів того часу, так само як і у сучасних школярів були страхи і комплекси.

Оповідач відвідував підготовчий клас гімназії. А до революції дівчата навчалися окремо від хлопчиків. Чоловіча та жіноча гімназія знаходилися поруч. Вони були відокремлені один від одного високою стіною, щоб учні та учениці один одному не заважали.

Одного разу всіх гімназистів на великій перерві відпустили гуляти у двір. Оповідач дуже любив проводити час з дітьми старше себе. Вони дозволяли йому брати участь у своїх забавах. Гімназисти стали грати в м’яч, який відлетів через стіну на територію жіночої гімназії. Оповідач зголосився дістати м’яч.

Старші гімназисти перекинули хлопчика через стіну. Він гепнувся на жіночій половині. Добре хоч впав на сніг і шинель була товста, все це пом’якшило удар при падінні. Дівчата оточили непроханого гостя і стали його розглядати. Оповідач дуже злякався. Адже він виявився один серед такої кількості представниць слабкої статі. Тут гімназистки стали підходити до хлопчикові все ближче і ближче. А одна смикнула гілку дерева, і хлопчик опинився обсипаний снігом. Оповідач закричав що є сечі.

Тут хлопчик побачив, що у двір заходить красиво одягнена дама. Вона стала з’ясовувати, як оповідач потрапив на жіночу половину. Над стіною здався старший гімназист і все пояснив. Пані дозволила оповідачеві забрати м’яч і йти в свою гімназію. Коли хлопців запросили на свято в жіночу гімназію, то оповідач не пішов туди.

Розповідь вчить тому, що треба боротися зі своїми комплексами.

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника