Олександр Сергійович Пушкін у своєму творі розповідає, що колись давно в цій старій хатині жила вдова з дочкою, яку звали Параша. А через кілька років там погостріше величезний і красивий будинок.

Для того щоб описати своїх героїв твору автору знадобилося згадати картини, написані відомого художника Рембрандта. Головна героїня любить слухати в нічний час доби віддалене нявкання котів і тихенько сидіти і сумувати. Щонеділі мати водила її до церкви. Там вони не одноразово зустрічаються з графинею, яку поет порівнює з Парашею. Адже вони були схожі один на одного, обидві юні і красиві, але не з простим характер.

Після смерті куховарки їм доводиться шукати іншу куховарку досить терміново. Параша йде на пошуки і відсутній весь день, а під кінець приходить з юною дівчиною по імені Мавра і представляє її як нову куховарку. Нова куховарка погоджується на саму низькооплачувану роботу. Але як далі стає відомо, що вона зовсім не вміла готувати, шити. Одного разу мати раптово повертається з церкви бачить, як їх кухарка голить обличчя, і розуміє що це чоловік. Він, прикриваючи своє обличчя руками тікає.

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника