Приставкін розповідає про роки, коли йшла війна. Діти залишилися сиротами, тому що батьків вбили (вони потрапили під репресії Сталіна). Так діти потрапляють у дитячий будинок, умови проживання жахливі, схожі з табором. Діти незадоволені таким ставленням, тому влаштовують бунт, щоб домогтися нормального змісту для молодших. Вони йдуть на цей крок, тому що самі жили довго без підтримки батьків, у жахливих умовах.

Даний розповідь вчить людяності, яку показують діти – сироти, у них забрали найдорожче – батьків, але вони до останнього залишаються добрими, милосердними і допомагають іншим.

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника