У творі «Зелений папуга», створеному радянським письменником Радієм Петровичем Погодіним, розповідається про те, як автор в дитинстві сприймав навколишній світ і різноманітні запахи.

А все почалося з сприйняття оповідачем запаху осені, коли дерева скидали різнобарвні листя. Аромат плодів на фруктових деревах був дивовижний.

Оповідач дивився на місто. Місто був прекрасний: з мостом, що мають сходи з граніту, красивим фонтаном, що вивергають воду. А поруч з ним стояли майстерно зроблені скульптури.

Потім хлопчик опинився в будівлі зі скла. Сонячні промені просвічували крізь стіни. Запах будівлі був такий же, як у міноги, яку смажили. І незабаром до кімнати зайшов хлопець у білій сорочці, у якого в руках був піднос з смаженими миногами. Юнак запропонував оповідачеві спробувати блюдо. Міноги сподобалися оповідачеві. Але мати хлопчика не схвалила вибір сина і викинула страву в помийницю. Довелося молодому хлопцеві піти.

Потім оповідачеві біля його будинку зустрівся літній шарманщик з зеленим папугою на плечі. Чоловік крутив ручку свого музичного інструменту і співав, що його птах пророкує майбутнє. Це, звичайно ж зацікавило мешканців будинку. Вони повискакували з квартир і стали навперебій питати у шарманщика про своєму майбутньому. І папуга став трудитися. Він дзьобом витягав записочки з передбаченнями і подавав усім бажаючим.

Це видовище так заворожило оповідача, що він з свого двору пішов за катеринником, і так ходив за ним, поки не заблукав.

Потім хлопчик потрапив у міліцію, де познайомився з одиноким міліціонером Плотніковим. Жалісливий представник влади дав хлопчикові переночувати в збройовій кімнаті. Наступний аромат, який запам’ятався оповідачеві, був запах рушничного масла. Наступне ранок принесло звістку, що шарманщик був убитий, а зеленого папугу забрав собі додому Плотніков.

Автор закликає своїх читачів запам’ятовувати всі найкращі епізоди з життя.

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника