Йшла Велика вітчизняна війна. Дії оповідання відбуваються на вокзалі, який розташовувався недалеко від фронтової лінії. Головним героєм цього твору є хлопчик на ім’я Сергій. На вигляд йому було близько десяти років.

Жив Сергій в полку, так як його батьки служили в одному полку. Ця дитина не з чуток знає всі жахи війни: він вже був у тилу ворога, знешкоджував вибухівку, передавав інформацію, яку він зміг роздобути свого батька – полковнику і військового лікаря. В світлі бурхливих воєнних подій батько Сергія був важко поранений, а мати захворіла, так хлопчик став сиротою.

Новим командиром полку став майор Савельєв. Він узяв дитину до себе і намагався замінити йому і батька, і матір. Сергій також тягнувся до майора. Але на життєвому шляху хлопчика з’являється нова перешкода – війна знову розлучає дитини з єдиною рідною людиною.

Сергій повинен був залишатися з майором Бахичевым. Але зранене втратами серце хлопчаки не могло знову винести гіркоту розлуки. На наступний ранок після від’їзду майора Савельєва хлопчик зник. Ніхто не знає, куди втік молодик: слідом за своїм єдиною рідною людиною, що залишився на цьому світі або ж у той полк, яким колись керував його батько, до могил своїх батьків, а може він хотів би внести ще більший внесок у перемогу над фашизмом.

Ця розповідь показує читачеві всі жахи війни. Основний зміст цього твору полягає в тому, що війна – протиприродне явище, вона забирає тисячі людських життів. А ті, хто залишився в живих, спустошені або мертві всередині, тому що багато людей, які любили, яких любили вже ніколи не повернуться додому. Автор зміг передати внутрішній стан головного героя: тривогу, гіркоту, тугу, страх.

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника