Твір Платона написано в незвичній для нього формі, воно являє собою три речі, які були сказані на суді. Суд скінчився тим, що Сократом дали зробити вибір – смерть чи вигнання їх поліса назавжди. Сократ вибрав перше. Що ж змусило його зробити такий відчайдушний вибір?

Те, що після смерті він бажав прийти до богів, які б зрозуміли і прийняли його. А другою причиною було те, що він не можу дивитися на руйнують Афіни, для нього миліше була смерть, ніж споглядання вбивства міста.

Він спеціально зізнається у скоєнні злочин, що було моральним, а за тими законами, за таке не несли покарання. У чому ж звинуватили Сократа? У тому, що він нібито заперечував існування богів, але насправді він так не вважав, тому всі звинувачення були брехливими. Також, було сказано, що Сократ прийняв нових богів і диявола. І тут видно протиріччя, адже він не міг заперечувати богів і в той же час вірити в диявола. Ще одним звинуваченням стало те, що було помічено, як він навчав інших і брав за це гроші. Ще одна брехня – він не тільки абсолютно безкоштовно за навчання філософією, але і вважав таку поведінку неприпустимою. Також, було сказано, що своїми навчаннями Сократ сприяє розбещенню молоді.

Головний герой вважав, що після того, як він помре, ніхто не буде сприяти розвитку Афін, тому інші, сусідні поліси почнуть якось впливати на місто, але це буде не ефективно, тому що інші не цікавляться містом по-справжньому. Звичайно, були й інші мудреці, але вони прославилися своєю невежественностью і дурістю.

Сократ у своїх довгих промовах розкриває всі пороки суспільства, він говорить, що людям насильно вселяли те, чого не існує, тому вони і брешуть на суді. Деякі ж люди були ображені тим, що їх самих колись обмовили, таким чином, вони зганяють своє невдоволення на невинному людині і мстять йому.

В його промові приділяється увага і судді, Сократ вважає, що суддя повинен шукати правду, а не чекати, що скаже обвинувачений – збреше або заговорить те, що від нього очікують.

На суді зібралися й інші люди, у яких немає своєї думки, вони не знають про що суперечка і кого судять, їх справа приєднатися до більшості, що ці люди і роблять. Для Сократа це дико і непробачно, про що він і говорить у своїй промові.

Платон яскраво показує, що, починаючи з давнини, соціальні і суспільні проблеми існували у світі та в суспільстві. Сократ не даремно говорить довгі промови, він робить спробу направити людей на вірний шлях, намагається показати цінності, які вірні, викрити помилкові, панували в суспільстві.

Твір Платона носить в собі повчальний характер, так на прикладі Сократа, автор показує, що ніколи не потрібно відступати від своєї мети, навіть якщо ця мета – змінити прогниле суспільство.

Сократа жорстоко обмовили, але він ні на хвилину не відмовився від своїх переконань, а тільки дотримувався ним до самого кінця.

А те, що Сократ говорить злагоджено і чітко, показує його впевненість у своїх словах, адже він знає правди – всі звинувачення його не стосуються.

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника