На станції “Гнилиці” виявився замірник Смирнов, щоб доїхати до садиби необхідно було знайти підводу. Він звернувся з проханням про допомогу до жандармові, той направив до мужиків, що чекають, як би підзаробити!

Після деяких зусиль йому попався величезний мужик. Сама кінь був дуже худим, хоч і молодим тваринам. На четвертий раз віз рушив з місця. Темніло. Вдалині виднілися якісь об’єкти, напевно село?

Навколо стояла тиша і тримався мороз. Немає ні чоловічка, глухо. А морда візничого не сподобалася нашому землеміра. І він запитав, як звуть візника? Виявляється, Климом. Не пустують тут в окрузі? А то у мене три револьвера. І б’юся з розбійниками хвацько! Переляканий землемір повністю налякав візника своїми промовами!

Злякався візник і стрибнув у лісову, засніжену, темну гущавину. Став пан думати, що робити? Дорогу він не знає!

І ну просити на весь ліс, що пожартував, що сам боявся, от і залякував. Минуло дві години, захрип пан. А переляканий мужик не відгукується! Зрозумів наш Клим, що бандит поїхав би давно. Повернувся Клим і поїхали вони далі. Вибачився барин, усвідомив, що переборщив з залякуванням!

Сказав мужик, що якщо знав, що так напугается, то ні за що не повіз пана. Так мовчки і доїхали до села!