Короткий зміст Паустовський Теплий хліб

Під час війни кінна армія проходила поруч з селом Бережки, по дорозі німецький снаряд розірвався і осколок влучив у ногу коня. Коня залишили в селі, а військо пішло далі. На околиці селі жив старий мельник Панкрати працьовитий і дуже суворий на вигляд. Всі його вважали чаклуном, то він коня і вилікував, так і з’явився помічник у мельника: то гній на ньому возив мельник, то глину. Важко було Панкрату його годувати та від голоду став кінь ходити по селі просити їжу. Годували його всім селом так як вважали, що кінь загальний. Хто хліба дасть, хто овочів.

У цьому селі жив зі своєю бабусею хлопчик, звали його Філька. Похмурим він був відлюдкуватим, тільки і відповідав всім «Та ну тебе!». Одного разу взимку, коли погода була морозна, вода біля млина не замерзла, мельник Панкрати зібрався молоти зерно. Як раз в цей час кінь забрів у двір Фильки і мордою став стукати в двері. Філька тримав у руках хліб, який був посипаний сіллю. На стукіт Філька вийшов на вулицю і побачив коня, що потягся до хліба. Хлопець розлютився, вдарив коня і викинув хліб у сніговий замет. Кінь відійшов в сторону, а з очей скотилася сльоза. Різко крутнув хвостом, і раптом завив вітер, почалася заметіль. Насилу Філька додому зайшов. Стукали віконниці на вікнах, злітала з дахів солома. Сидів Філька в будинку, а йому чулося як кінь хвостом б’є зі свистом.

Заметіль стала тихіше тільки ввечері і тоді тільки бабця Фильки змогла повернутися додому. І розповіла вона, що вся вода в селі замерзла. Вночі настав сильний мороз, та такий, що здавалося стіни лопнуть. Бабця почала плакати і сказала, що тепер їм точно не вижити, буде голод. Філька заплакав в слід за нею, і розповіла бабця Фильке таку історію. Сто років тому стався в їх краях точно такий же сильний мороз, що після ще багато років тут нічого не росло. Біда трапилася така від людської злоби, коли літній солдат попросив у багатого мужика хліба, а той взяв та й кинув черствий хліб на землю. Насилу солдатів хліб підняв і побачив, що цей хліб вже зелений від цвілі, є його неможливо. Раптом почувся свист і почалася завірюха, затріщав мороз, і мужик помер. Тепер напевно і в їх селі завівся зла людина. Допомогти може тільки мельник.

Вночі Філька одягнув тілогрійку побіг до мельника. Насилу він дістався до Панкрата відігріваючись біля грубки Філька розповів, як коня образив. Порадив мудрий мельник хлопчикові, що потрібно придумати порятунок від холоднечі, тоді і провини ніякої не буде. Вирішив Філька зібрати всіх хлопців в селі і дружно розбити лід на річці для млина, щоб і вода була і борошно. Вранці на річці зібралися хлопці і чути тільки гупання ломів. За роботою ніхто не помітив, що погода змінилася, вітер став тепліше і запахло весною. Увечері лід тріснув, і вода потекла до млина. Всі були задоволені, у будинках пахло свіжим хлібом. Вранці Філька приніс до млина цілу буханку хліба і сіль, але кінь відмовився брати їжу у Фильки, тоді мельник умовив свого друга пробачити хлопчика. Кінь з’їв хліб і поклав голову на плече хлопчика. Це означало світ.

Цей твір вчить тому, що за образу, яку ти завдав потрібно нести відповідальність, потрібно вміти поважати і вміти співпереживати іншим.

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника