Жили дві дівчинки з нянею Параскою, одну звали Рукодільниця, а іншу Ледарка. Рукодільниця все по дому робила, затейлива була, працьовита. За роботою не помічала і як день проходить. Ледарка нічого не робила, крім як спала, їла та мух на вікні вважала. Буває прокинеться і давай няню просити панчішки їй одягнути, булочку подати. Томилася Ледарка від нудьги і ображалася на всіх, ніби не вона винна у своєму неробство.
Трапився якось раз такий випадок: Рукодільниця пішла до колодязя набрати води, мотузка візьми і оборвись, відро і впало. Пішла дівчинка за допомогою до няні, але та була сувора і сказала, щоб Рукодільниця виправляла сама, що зробила. Дівчинці нічого не залишалося, пішла вона спустилася за відерцем на дно колодязя. Дивиться, а там піч варто, з неї пиріжок визирає, хто його візьме, той його з собою забере. Дівчинка взяла лопату і витягла пиріжок, з собою взяла. Бачить далі яблуня варто з золотими яблуками, хто їх стрясет з яблуні, тому вони дістануться. Стрясла дівчинка яблука, прямо їй в фартух падали.
Зустріла Рукодільниця Мороза Івановича, перекусили вони пиріжком і яблуками, Мороз Іванович і каже, що перед тим, як отримати своє відерце і повернутися додому, повинна Рукодільниця служити у нього три дні. Рукодільниця славно зі своєю роботою справлявся, смачний обід готувала, перину збивала, під якою Мороз траву від зими ховав , щоб зійшла вона, білизна штопала. Нагородив Мороз Іванович дівчинку повним відерцем срібних п’ятаков і діамантовою брошкою.
Повернулася Рукодільниця додому, а няня побачила подарунки і послала Ленивицу теж за п’ятаками. Спустилася Ледарка в колодязь, але ліньки їй було пиріжок витягувати, яблука діставати, прийшла вона з порожніми руками до Морозу Івановичу і попросилася до нього в служіння на три дні. Та нічого у неї не вийшло, не знала вона, як готувати обід, штопати, снігову перину збивати не хотіла, щоб пальчики не замерзли. Вийшло так, що Мороз Іванович все за Ленивицу робив, був він у неї в служінні. Попросила Ледарка на третій день дари за її роботу, але яка робота, такі й подарунки. Подарував Мороз їй срібний злиток і величезний діамант, так розтанули подарунки, як тільки Ледарка додому повернулася – злиток з ртуті, а діамант-бурулька.
Сенс казки в тому, що не можна бути ледачим, потрібно завжди працювати. І тільки за хороший, справжній працю, а не за лінь буде нагорода.
Повний текст казки
Можете використовувати цей текст для читацького щоденника
