Один чоловік, який прийшов на збори і вважав себе неписьменним і темним, називав російську мову важкою і незрозумілою. Причина, чому чоловік не міг повністю розуміти говорять поруч з ним людей, крилася в надмірному наявності іноземних слів у рідному йому з дитинства мовою. Він навіть порівнював російську мову з французькою, в якому звучали лише французькі слова. І хоча людина не розумів цю іноземну мову, але вловлював чисто французьке звучання мови. Він вважав це нормальним, на відміну від величезної кількості не по – російський звучали слів у рідній мові.
Коли простий чоловік розмовляв по – російськи, без іноземних слів, його вважали неуком. Оповідач впевнений, що вживання, і навіть слухання промов з незрозумілими іноземними словами, роблять мова складною, сприяють порушенню дихання і псують нервову систему простої людини.
На зборах, два чоловіки, що сиділи поруч з оповідачем, були людьми «інтелігентними». Вони використали багато іноземних слів у своїй короткій розмові. Проста людина не міг зрозуміти і половини того, про що розмовляли його сусіди. Вони називали засідання «пленарним», на яке підібрався «кворум». На їх думку «пленарность» засідання могла бути сильною, а «кворум», слово, яке має абстрактне значення, міг якимось чином, підібратися. Що це за «кворум» такий, вони й самі точно відповісти не змогли.
Один з бесідували ставився до пленарних засідань «перманентно», тому що «індустрія» переливалася з пустого в порожнє. Сенсу в таких висловлюваннях не було ніякого, але співрозмовники вели жваву суперечку.
Крім «розумних» слів, вони вживали простонародні слівця: «оттеда», «допущаю» і «алі», що вказує на їх мовну бідність.
Потім вийшов виступати чоловік, якого сперечальники назвали «президією» і «гострим чоловіком», говорить завжди тільки по суті: нічого зайвого і непотрібного.
Коли оратор почав виступ, його мова мало чим відрізнялася від розмови двох чоловіків. Він говорив незрозуміло, вживаючи безліч іноземних слів. Але, сусіди оповідача кивали головами на знак схвалення його виступу. Один зі співрозмовників дивився на свого сусіда з таким виглядом, що в їх недавньому суперечці він все ж таки був правий.
Послухавши доповідача, оповідач ще раз переконався, що російська мова вже не той, що був раніше. Він став зовсім незрозумілим і дуже складним для простої людини.
