Короткий зміст Ліберал Салтикова-Щедріна

Жив в одній країні ліберал. До всього йому справа. Що б не робили в суспільстві, всіх він попереджав про згубні наслідки. До слів цим ставилися з поблажливістю і ніхто на нього не сердився.

Ліберал вважав, що в основі громадськості повинні лежати три речі: ідеали, які може дати свобода; забезпеченість, робить небайдужими до власної долі, і самодіяльність, інакше суспільство не зможе бути самостійно організованим.

Обтяжували ліберала люди, які не усвідомлювали себе будівельниками своєї ж долі.

Рвався він донести свої думки до всіх, щоб і інші пройнялися його ідеалами і намагалися втілити їх у життя.

Прагнення таке виглядало не дуже благонадійним, але йому це прощали. Тим більше, що той ніколи нічого не вимагав, а завжди тільки в міру можливості. Ідея свободи, забезпеченості і самодіяльності були занадто розпливчастими і вимагали наповнення змістовністю. Самі по собі принести відчутне благо вони не могли, тому треба було їх розміняти на дрібниці, які «по можливості» закликало скоротити свої вимоги.

Зрозумівши таку необхідність, вирішив ліберал звернутися до знаючим людям. І вони відповіли, що тільки про свободу і печуться, правда, «в межах». Ті ж «в межах» ставилися і до іншим двом ідеям.

І став ліберал «в межах» діяти там уріже, то урвет де, а то і зовсім сховається. Знаючі люди були задоволені його вчинками так, що здавалося і вони були лібералами. Соромно було ідеали ламати, та зате «по можливості» задумане можна було виконати.

Знаючі люди говорили, що тяжко їм витримувати ідеали ліберала, так нехай він «по можливості» задовольниться, що «хоч що-небудь» зміг зробити. Змирився він і з цим. Став він не «по можливості» шматок урвати, але «хоч що-небудь» старався.

А через деякий час попросили досвідчені люди і зовсім забути про ідеали, скоротивши їх до зручних масштабів. А що масштаби не влізе, то буде описуватися «стосовно до підлості». Довелося так і діяти. Від колишніх ідеалів вже нічого не було, але ліберал не сумував і сподівався на краще.

Якось з приятелем вони йшли по вулиці і розмовляли про ідеали. Ліберал за звичкою звеличував мудрість свою. Раптово на нього впали бризки, хоч дощу не передбачалося в цей день, і помиї з вікна теж ніхто не виливав. А це з-за рогу боягузливий людина «стосовно до підлості» плюнув в них за все ліберальні справи.

Нічого кращого і не заслуговують справи, скатившиеся від ідеалів до підлості.

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника