Одного разу в Лондон привезли диких тварин. Господар зоопарку показував тварин за гроші або за корм його вихованців: бродячих кішок і собак.

Таким чином, всі бажаючі могли відвідати звіринець. Один чоловік теж хотів подивитися на диких тварин. Він спіймав на вулиці собачку, яка бігала без нагляду. Чоловіка пустили в зоопарк, а собачку кинули в клітку до величезного лева. Зазвичай він швидко розправлявся зі своїми жертвами. Але в цей раз.

Ця собачка злякалася лева і лягла на спину. Потім вона встала перед царем звірів на задні лапки і стала танцювати. Лев обнюхав собаку і не став його чіпати. Коли йому принесли м’ясо, то лев поділився своєю порцією з маленькою гостею. Увечері лев і собака спали поруч. Собачка клала свою маленьку голову на лапу величезного лева і спокійно спала. Вдень друзі грали.

Одного разу в зоопарк прийшов господар собачки. Він одразу ж упізнав свою улюбленицю. Господар диких тварин був не проти повернути собаку, але лев нікого не підпускав до неї. Так і залишилися вони жити разом. Лев завжди ділився їжею з собачкою.

Через рік собачка захворіла і потім померла. Коли лев зрозумів, що сталося з його подружкою, він почав голосно гарчати і носитися по клітці. Потім він тихо ліг біля собачки. Люди хотіли забрати мертву собаку з клітки лева, але хижак нікому не дав її забрати. Господар лева переживав за свого вихованця. Він вирішив замінити померлу собачку на іншу. Вони знайшли схожу маленьку собачку і запустили її в клітку. Але лев миттєво зрозумів, що це інша собака і вбив її. Потім він повернувся до мертвої собачку і ліг біля неї.

Таким чином лев пролежав біля своєї улюблениці п’ять днів. Він не пив воду і не торкався до їжі. Лев обіймав трупик собачки і журився над її втратою. Люди не могли допомогти тварині. По закінченню шести днів нещасний лев теж помер.

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника