Короткий зміст Кіт Іванич Скребицкого

Головний персонаж оповідання – товстий, ледачий, але дуже добродушний кіт по кличці Іванич. Кіт – улюбленець родини, він легко уживається зі всіма членами сім’ї та іншими домашніми тваринами, ось тільки пустотливий щеня Бобка часом задирає неповороткого кота, смикаючи його за хвіст, коли Іванич вирішить подрімати, витягнувши лапи в різні сторони.

Спати – улюблене заняття Івановича. Кіт примудряються заснути скрізь: і в ліжко забереться, і на печі задремлет, а то і на діжі з тістом вляжеться.

Мисливець з Івановича неважний, мишенята часом бігають біля самого носа кота, а він і вухом не поведе, тільки очі прищурит, ніби зараз сваритиме мишенят за те, що бешкетують. Ловив кіт тільки великих щурів, але не вбивав, а волів відпустити прямо біля ніг господині, певно, чекаючи похвали, але насправді лише лякаючи маму. Після цього двері в будинок закривалися, коли кіт йшов на полювання, і Івановичу доводилося випускати своїх хвостатих бранців у дворі.

З’ясувалося, що кіт – завзятий рибалка. Не було випадку, коли Іванич би пройшов повз повного тільки спійманої риби відра і не підчепив собі лапою кілька рибин на вечерю. Навіть на акваріумних рибок одного разу зазіхав, і з тих пір довелося накрити акваріум склом.

Іванич – кіт мирний і добрий, лише з воронами одного щура не поділив, і ті сильно смикнули товстуна за хвіст. Важко відносини у кота складалися з їжачком, причому з самого моменту знайомства, коли переляканий лісовий житель кольнув Івановича точно в ніс. Кіт довго боявся їжачка, але мама привчила вихованців їсти з однієї миски, і вони швидко порозумілися.

Навіть після переїзду, Іванич не залишив улюблену сім’ю, швидко влаштувавшись на новому місці, адже тварина завжди тягнеться до тих, хто його любить і плекає.

Оповідання «Кіт Іванич вчить доброго і дбайливому відношенню до тварин, адже вони так беззахисні і так щиро люблять своїх господарів.

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника