Далеким державою правил один цар, у якого було троє дітей: Федір, Василь та Іван. Дізнався, старий, що в далеких країнах є чудовий сад, в якому ростуть чарівні плоди, з’їж таке – і знову молодий. А ще в тому саду є колодязь з водою, здатної повертати зір.

Зібрав тоді монарх свій підданих і поставив перед ними завдання, здобути йому тих яблук і води. В нагороду пообіцяв віддати половину царства. Але не знайшлося серед наближених того, хто б відправився в небезпечний шлях. Тоді старший син вирішив спробувати удачі, і пустився в дорогу. Попався на його шляху камінь з написом, три дороги вели в різні сторони. Перша дорога вела до загибелі людини, але до збереження коня, поїхавши по другій дорозі, можна було втратити коня, але своє життя зберегти, а третя дорога вела до одруження. Подумав Федір, та й поїхав туди, де одружитися було передбачене.

Доїхав до потрібного місця, там його зустріла дівчина. Повела вона Федора в свій терем, а там вже стіл накрито. Поїв, попив царевич, повела його дівиця спати. Тільки він ліг на ліжко, а дівчина повернула її, і полетів Федір у підпіллі.

Проходить час, цар знову збирає всіх, просить, щоб привезли яблук та живої води. Знову не знайшлося охочих. Каже тоді Василь, середній син, що йому не хочеться царство ділити, і він сам поїде за цими речами.

Так само доїхав Василь до каменя, та й поїхав тим шляхом, де одруженому бути призначено. З ним сталося все так само, і полетів Василь слідом за братом.

На третій раз вийшов молодший син, зголосився їхати за чудесними речами, а заодно і старших братів пошукати.

Доїхав він до хатинки, а там жила Баба-яга. Привітала вона Івана, і стала розпитувати, хто він, що він, та куди шлях тримає. Розповів Іван їй про все, старій сподобалося, як царевич ласкаво і шанобливо з нею розмовляє. Дала йому свого коня і відправила до своєї родички, яка могла б йому допомогти. Іван дістався до другої сестриці. Вона дала Івану іншого коня, і послала до третьої сестриці, яка може краще пояснити, як дістатися до дівчини – богатиря, господині саду.

Сама древня Баба-яга навчила царевича, як доїхати до царства Синьоглазка, і потрапити в її сад. Строго наказала йому, що в терем можна заходити, щоб не розбудити богатирку.

Іван все зробив, як сказала Баба-яга, тільки одного не послухав, і увійшов в терем. Разбуженная синьоока кинулася в погоню за Іваном. Догнала його, вони спочатку помірялися силою, потім побралися. Синьоока пообіцяла приїхати до Івана через три роки.

По дорозі до дому царевич звільнив братів. Брати вкрали у Івана чудові речі, а його самого кинули в яму. З прірви царевича винесла Нагай – птах, пішов Іван додому.

Стало відомо йому, що Федір з Василем виконали волю отця, і старий помолодшав, не пішов він у палац. А Синьоока з двома народженими дітьми прибула на батьківщину Івана. Зажадала вона у царя повернути їй судженого, цар злякався, відправив він і Федора та Василя, але Синьоочку потрібен Іван, то вона все царство пустить за вітром. Тоді брати зізналися батькові, що вони скинули Івана в яму, а чудотворні речі в нього забрали і привезли йому. А тут Іван до Синьоочку прийшов. На завтра молоді вирушили до царя, який влаштував бенкет. Федора і Василя вигнали з палацу геть. Іван з дружиною поїхали правити її царством.

Не рий іншому яму, сам в неї потрапиш.

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника