Короткий зміст казки Півник і бобове зернятко

Жили Півник і Курочка. Петя постійно поспішав, а Курочка радила йому не поспішати. Півник не слухав її порад, робив усе по-своєму.

Якось так поспішав півень, що подавився бобовим зернятком. Лежить, не дихає. Бачить Курочка, справа погано, треба рятувати Петю.

Кинулася вона за допомогою до господині, попросила маслечка, щоб горло яка вдавилася змастити, а та в свою чергу, відправила Курочку до корови, за молоком.

Прибігла Курочка за молочком, пояснила ситуацію, а корова у неї спочатку трави просить. Іди, каже, до хазяїна, нехай він мені свіжої трави принесе, а я вже й молока дам.

Кинулася курка бігом до господаря, передала прохання коровушки, розповіла, яка біда трапилася, а той косу просить. Треба бігти до коваля.

Пішла бідна Курочка до коваля, він дав їй потрібне. Вона до господаря, той накосив трави. Курочка поспішила до корови. Корова покушала свіжої травички, і дала молочка. Принесла курка молоко хазяєчці, а та й збила масло. Взяла Курочка маслечко, намазала Півнику горлечко, нещасливе зернятко вискочило, і він одужав.

Казка вчить завжди виручати один одного з біди, та ні в якому разі не поспішати. Як ми бачимо на прикладі Півника, якщо поспішати — нічого доброго з цього не вийде.

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника