Чарівна казка Морозко про непрості взаємини в сім’ї, про те, що добро завжди перемагає.

У однієї жінки жили дві дівчинки. Одна була рідною дочкою, а інша адміністратора, донькою чоловіка. Свою дочку жінка любила, всіляко оберігала, пестила і плекала, а батькову доньку змушувала працювати з ранку до ночі, продиху їй не давала. Що не зробить падчерка, все мачусі не подобається. У батькової дочки був м’який характер, вона була доброю і лагідною. Працювала дівчина, не покладаючи рук і ніколи не скаржилася. Мачехина ж донька була ледачою, нічого робити не вміла.

Задумала мачуха пасербицю зі світу зжити. Наказала чоловікові, запрягти коня і відвезти дівчину подалі в ліс. Тієї часом була сувора зима, жінка сподівалася, що коли донька замерзне. Старий не став дружині перечити, і відвіз свою кровиночку на вірну погибель.

Сиділа падчерка в лісі, замерзала, а тут і добрий чарівник Мороз з’явився, він поговорив з нею, сподобалася йому добрий норов дівчини, її скромність і чистота душі. Нагородив її Мороз, так і відправив додому. Приїхала в отчий будинок падчерка, щаслива, ошатна, так і з подарунками. Мачуха як побачила це, так трохи з розуму від заздрості не зійшла, наказала чоловікові рідну дочку в ліс відвезти. Старий так і зробив.

Сидить дівчина в лісі на морозі, п’є чай, пирогами закушує, мати постаралася, зібрала їй гостинців в дорогу, щоб улюблена донечка не зголоднів. Чекає дівчина чарівника, і дочекатися не може нагороди, вже дуже хочеться додому, як пасербиця повернутися – королевою. І до неї підійшов Мороз, та не встиг ні слова вимовити, закричала на нього материна донька, подарунки стала вимагати. Розсердився добрий чарівник, так і заморозив дівчину на смерть.

Чекала жінка, що чекала на свою доньку, вже всі очі прогледіла, але так і не дочекалася. Послала чоловіка в ліс. Повернувся старий з лісу з мертвою дочкою.

Ця казка вчить нас бути терплячими і добрими, шанувати інших. Кожна людина, що заслужив, те й отримав.

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника