Давним-давно біля Києва з’явився жахливий змій. Він нападав на місто і забрав до себе в печеру людей і з’їдав їх. Одного разу він викрав царівну і заточив її в своїй барлозі.

Змій не знав, що царівна спілкується зі своїми батьками. Допомагала їй у цьому маленька собачка, яка вдавалася в печеру, коли змій летів на полювання. Через собачку царівна передавала записки. А в одній з них повідомила, що перемогти жахливого змія зможе тільки Микита Кожум’яка.

Цар особисто з’явився просити допомоги у Микити. Той у цей час працював, але побачивши царя, розхвилювався і випадково зіпсував свою роботу. За це він розгнівався на царя і відмовився врятувати царівну, як його не просили. Тоді батьки царівни зібрали сиріт, батьків яких убив змій і відправили їх до Микити. Сиротам вдалося його розжалобити, і він навіть сплакнув.

Микита прийшов до оселі змія, але той завалив вхід колодами. Микита володів незвичайною силою і з легкістю став розкидати колоди. Він викликав чудовисько битися в чистому полі. Розуміючи, що не сховатися той вийшов битися. У поєдинку переміг Микита, а змій попросив пощади і запропонував розділити всю землю порівну. Микита погодився. Він запріг змія в плуг і проорав всю землю до моря, а потім запропонував поділити змію і море. Загнав він змія в море, та той там і захлинувся. Микита повернувся до Києва і продовжив свою роботу, а царівну повернув батькам.

Казка вчить тому, що треба допомагати нужденним і скромності. Герой казки скромний і не бере плату за виконану роботу. Він рятує свій рідний город од біди бо добрий чоловік, богатир.

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника