В одній державі жив був цар, і була у нього донька-красуня. Все було у нього добре, тільки от дочка ніколи не посміхалася. Звали царівну Несміяна. Вирішив цар виправити цю ситуацію, написав указ, хто розвеселить дочка, отримає її в дружини і півцарства. Багато народу катували щастя, але все безуспішно, царівна навіть жодного разу не посміхнулася.

В цьому ж державі жив чесний працівник, простий мужик. Трудився він справно, зайву плату не брав, перед господарем був чесним і перед Богом. Відпрацював він три роки, вирішив побачити світло. За труди свої, дісталося мужику три монети. Він і радий був. Відправився працівник шлях, там він зустрів миша, жука і сома, їм і віддав свої грошики.

Йшов чесний працівник чи довго, чи коротко, прийшов у місто, де цар з донькою Несмеяной живе. У цьому місті народу на вулицях темрява, а царівна в теремі сидить, у вікно на працівника поглядає. Напав тут на нього сон, він прямо на вулиці і заснув, впавши в бруд. Прибігли тут миша, жук і сом, давай допомагати працівнику, сон його охороняти. Царівна дивилася на це подання, дивилася, та розсміялася. Цар зрадів, і видав доньку заміж за працівника. Так простий мужик розвеселив Несміяну, і став жити не гірше інших.

Ця казка вчить бути чесними, і по заслузі, буде й нагорода.

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника