В даному оповіданні мова йде про маленьку дівчинку Римма, яка переїхала в інше місто з-за війни. Там вона пішла в школу, але вчилася погано із-за того, що тітонька постійно нагадувала їй про те, що в неї нерви і вона ще не може вчитися. Це дуже сильно впливала на дівчинку, вона не готувала уроки.

Біля школи був госпіталь, і одного разу вона разом з однокласниками пішла туди. Там в палаті номер вісім лежав лейтенант, у якого була покалечена права рука. Він покликав дівчинку до себе і попросив, щоб вона написала його дочки лист. Але коли він побачив безліч помилок, то сказав, що так не годиться. Римма щовечора приходила до лейтенанта і писала листи. Одного разу вона прийшла до нього і показала свої оцінки за чверть. Особливо добрими були вони з російської мови та географії.

Розповідь вчить тому, що бідою і горем не хвалиться. І треба намагатися, щоб все виправити.

Можете використовувати цей текст для читацького щоденника