Маленьку Марионеллу стали кликати Гулей, тому що вона, лежачи в ліжечку, вона багато гулила. Це ім’я так і залишилося з нею. Гуля підростала, і незабаром пішла в дитячий садок, а потім в школу. Вона росла сміливою дівчинкою і відважної, але треба сказати і неслухняною.
Гулю запросили зніматися в кіно. На коні їй потрібно було перестрибнути бар’єр. Кінь не слухалася і відмовлялася виконувати команди. Але своєю завзятістю і терпінням Гуля змогла подолати цей бар’єр. Це була її перша висота.
Гуля залишилася з батьками в Одесі, пішла в школу. Не все подобалося їй у новому місті. Дівчинка відчувала прогалини в знаннях. Свою другу висоту Гуля візьме, самостійно вивчив географію, щоб здати іспит на п’ятірку.
Дівчинці виповнилося 15 років. Її приймають до комсомолу. Вона щаслива і пишатися цим подією у своєму житті. Гуля записується в секцію по стрибках у воду. Переборовши свій страх вона стрибає з вишки і отримує вищий бал за свій стрибок. Це третя висота підкорилася відважній дівчинці.
Гуля подорослішала, поступила в інститут і вийшла заміж. Щастя затьмарювала почалася війна. Чоловік Гулі пішов на фронт. У Гулі народжується син. Вона разом з мамою живе в евакуації в Уфі. Там же вона пішла працювати в госпіталь. Але потім не витримує, залишає сина з матір’ю і йде на фронт. Чоловік Гулі гине на фронті.
Батальйон, де служила Гуля, вів бій за висоту. Загинув кулеметник, командир. Гуля бере командування на себе, була тяжко поранена. В цьому бою Гуля взяла свою четверту висоту, яка виявилася останньою. Гуля загинула.
Розповідь вчить тому, що навіть слабка дівчина може зробити подвиг, якщо вона готова до нього.
Докладний переказ
У повісті “Четверта висота” показана доля непересічної особистості – спочатку дівчинки, а потім матері і героя Марионеллы Королевою, життя якої обірвалося під час Великої Вітчизняної війни. Автор твору Олена Ільїна, рідна сестра Самуїла Маршака, знала героїню твору особисто і сила характеру Гулі, як звали в родині Марионеллу, справила глибоке враження на Е. Ільїну.
Ще в ранньому дитинстві Гуля демонструвала силу своєї натури. В три роки її запросили на зйомки фільму «Дочка партизана», де їй належало їздити верхи на коні, чого маленька Гуля ще не вміла. І спеціально для фільму вона навчилася не тільки триматися в сідлі, але і управляти досить норовливої конем. Стрибок через бар’єр можна назвати першою висотою відчайдушної дівчинки.
Другий висотою став іспит з географії, який був зданий на відмінно. З-за участі в зйомках Гуля запустила навчання, але змогла зібратися і за короткий час підготуватися до іспиту.
Згодом за успіхи у навчанні та зйомки у фільмі Марионелла була нагороджена путівкою в «Артек».
У 15 років Гуля зацікавилася стрибками у воду і стала ходити в секцію при Палаці піонерів. Заради стрибків вона навіть підстриглася ” під хлопчика, обрізавши свої розкішні кучеряве волосся. Тут вона знайомиться з дівчинкою Миррою, яка стала її хорошою подругою. Гуля поділилася з Миром планами вступити до військового училища, але туди не прийняли її з-за поганого зору.
Дівчина засмутилася, але скоро була прийнята в комсомол, і це відвернуло Гулю від думок про училище, адже бути комсомолкою було не менш почесно. Це радісна подія надихнула її стрибнути з 10-метрової вишки, до якої до цього вона навіть боялася підходити. Стрибок з 10 метрів можна назвати третьою висотою доблесної героїні.
На День фізкультурника Гуля вирішила повторити своє досягнення, ускладнивши стрибок з 10 метрової вишки додатковими елементами, що їй чудово вдалося. Особистий рекорд Гулі був оцінений викладачами в 9 балів. Це досить висока оцінка для початківців спортсменів. Так, борючись з труднощами, долаючи перешкоди, зростала, ставала сильною і багатогранною особистістю Марионелла Королева.
Коли прогриміли перші відлуння Великої Вітчизняної війни, Гуля була сповнена планів на майбутнє, перед нею відкривалися безліч доріг. Вона тільки закінчила перший курс інституту, була щаслива в шлюбі, і збиралася стати мамою. Війна обірвала всі очікування молодої дівчини, обрушивши на неї всю гіркоту нещасть – супутників війни.
Улюблений чоловік Сергій відразу був покликаний в армію. Гуля з рідними була евакуйована в Уфу. І тут вона не сидить склавши руки, вона працює в госпіталі, доглядає за пораненими.
На наступний рік навесні 42-го, дізнавшись про смерть чоловіка, Гуля залишила сина на маму і пішла на фронт медсестрою. Вона не раз під кулями виносила поранених бійців з поля бою, за що була нагороджена орденом Бойового Червоного прапора.
Сувора військова життя не змінила характеру сміливої Гулі. І пройшовши через багато випробувань, вона залишилася вірна собі. Під час бою за одну з висот на Мамаєвому Кургані юна Гуля, підняла батальйон в атаку, замінивши загиблого командира. Тяжкопоранену вона повела товаришів на штурм пагорба. Так, ціною життя, Марионелла, взяла свою останню, четверту висоту. Їй виповнилося лише 20 років.
У повісті «Четверта висота» Е. Ільїна хотіла показати те, як війна ламає долі людей, як безхмарне життя повна надій і очікувань перетворюється в кошмари. І що люди по своїм якостям, які заслуговують глибокої поваги і щасливого життя жорстоко страждають від безглуздих воєн. Що особистості з великої літери, які могли б стільки доброго й цінного привнести в цей світ у мирний час, віддають свої життя в непотрібних ВВВ.
Можете використовувати цей текст для читацького щоденника